Page 32 - 6283

надають освітні послуги; носії та джерела змісту освіти; навчальні заклади;
матеріально-технічна база освіти; різноманітні засоби навчання тощо. Освітній

простір розглядається як багаторівневий, що складається з низки підпросторів
(наприклад, конкретного освітнього закладу), кожен з яких змінюється в часі.

Проте сам освітній простір повинен бути стійким за головними ознаками.
Світовий освітній простір є зовнішнім середовищем системи освіти будь-

якої держави. Сучасне суспільство живе в інформаційному просторі, тобто у

специфічному інформаційному оточенні людини. Світовий інформаційно-

освітній простір об’єднує інформаційно-освітні простори всіх країн світу. Він є

поліструктурним: участь різних освітніх систем у міжнародних проектах і

програмах; функціонування міжнародних і відкритих університетів тощо.

Освітнє середовище – сфера життєдіяльності студента, яка постійно

розширюється та містить низку опосередкованих культурою зв’язків із

навколишнім світом. Освітнє середовище навчає здобувати знання власною

діяльністю, на основі спостережень, з’ясовувати життєве значення об’єктів, що

є предметом вивчення, вчить осягати принципи власних дій і керуватися ними у

нових ситуаціях. Цілісність освітнього середовища передбачає реалізацію

комплексної мети навчання і виховання на рівні безперервної освіти.

3. Педагогічна система. Характеристика педагогічного процесу.

Педагогічна система вищого навчального закладу є сукупністю

самостійних елементів, функціонально пов’язаних між собою стратегічною

метою – підготовкою студентів до професійної діяльності та суспільного життя.

Стабільність, життєздатність, перспективність педагогічної системи

забезпечуватимуться за умови, коли її елементи взаємозалежні й

підпорядковані одній стратегічній меті.

Педагогічна система, за Н. В. Кузьміною, – це множина взаємозв’язаних

структурних та функціональних компонентів, підпорядкованих меті виховання,

освіти та навчання студентів. Структурні компоненти педагогічної системи:

32