Page 22 - 6283

Наступним типом була схоластична освіта, для якої характерна культура
тексту і словесної природи знання про землю та небо, тренування пам’яті та

волі, оволодіння грамотою й риторикою, навчанням про сутність і сенс
людського існування. Третій тип освіти – просвітницький – виник у період

виникнення класифікатора наук і мистецтв, у час народження світської
регулярної освіти. Від початку XX ст. у світі відбувається процес розмаїтості

освітніх парадигм, типів і видів освіти.

Вид або тип сучасної освіти визначається типом освітньо-виховної

системи, професії тощо. Існує домашня, дошкільна, шкільна, спеціальна й вища

освіта. На основі різних параметрів виокремлюють такі види освіти:

- за типом засвоєння наукових знань (біологічна, математична, фізична,

економічна, філологічна тощо);

- за видом домінуючого змісту освіти (теоретична і прикладна, гуманітарна

і природничо-наукова та ін.);

- за видом і майстерністю освоєння людської діяльності (музична,

художня, технічна, педагогічна, правова, економічна, медична тощо);

- за типом освоєння культурних цінностей (класична, художньо-естетична,

релігійна та ін.);

- за масштабом засвоєння культурних цінностей людського суспільства

(національна, вітчизняна, європейська, міжнародна, глобальна тощо);

- за типом освітньої системи (університетська, академічна, гімназійна та ін.);

- за становою ознакою (елітна й масова);

- за типом переваги спрямованості змісту освіти (формальна й матеріальна,

наукова й елементарна, гуманітарна і природно-наукова; загальна, початкова

професійна і вища професійна тощо);

- за рівнем (початкова, неповна середня, середня, неповна вища, вища).

Здобуваючи освіту, людина може досягати певного рівня та якості.

Виокремлюють такі рівні освіти: початкова, середня, неповна вища і вища. В

Україні після закінчення ЗВО можна продовжувати здобувати освіту в

магістратурі, аспірантурі й докторантурі. Підготовка фахівців з вищою освітою

22