Page 20 - 6283
P. 20

змістом відповідають загальнопедагогічним категоріям і лише застосовуються
               до певного об'єкта – закладу вищої освіти.


                     До  методологічних  категорій  зараховують  такі:  педагогічну  теорію,
               педагогічну  концепцію,  педагогічну  ідею,  педагогічні  закономірності,


               педагогічні  принципи.  До  процесуальних  категорій  належать:  виховання,
               навчання, розвиток тощо.


                     Навчання  –  взаємозумовлений,  цілеспрямований,  організований  і

               систематичний процес передавання знань, навичок, умінь та процес оволодіння

               ними. Навчання – основний шлях здобуття фундаментальної освіти. Як процес,

               навчання  містить  дві  складові:  викладання,  під  час  якого  здійснюється

               передавання  системи  знань,  умінь,  досвіду  діяльності;  та  учіння  –  процес

               засвоєння  досвіду  через  його  сприйняття,  осмислення,  перетворення

               (засвоєння) і використання.

                     Навчання       взаємопов’язане        з    вихованням.       Виховання       –    процес

               систематичного  та  цілеспрямованого  впливу  суспільства  на  духовний  і

               фізичний  розвиток  особистості  через  створення  умов  для  продуктивної,

               суспільної й культурної діяльності його членів.

                     Освічена людина – особа, яка володіє знаннями і вміннями з основних сфер

               життєдіяльності,  високим  рівнем  розвинених  здібностей,  це  людина  зі

               сформованим світоглядом і моральними принципами, шляхетними та піднесено

               спрямованими  поняттями  й  почуттями.  Тобто  освіченість  передбачає  також

               вихованість людини.

                     Освіченість  фахівця  –  вміння  особистості  адаптуватися  в  умовах

               професійної  діяльності;  проектувати  і  провадити  свою  спеціально-професійну

               діяльність;  особистісно  та  професійно  самореалізуватися;  налагоджувати

               міжособистісні ділові, професійні, соціальні зв’язки й відносини; продовжувати

               свою професійну освіту.

                     Компетентність фахівця – міра відповідності знань, умінь і досвіду осіб

               певного  соціально-професійного  статусу  реальному  рівню  складності

               виконуваних  ними  завдань  і  вирішуваних  проблем.  Професійна  компетенція


                                                              20
   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25