Page 22 - 6249
P. 22
При цьому зміна класичної науки некласичною, а останньої − постнекласичною
не означає, що кожний новий етап повністю заперечує попередній. Навпаки, вони
співіснують і тісно взаємодіють, доповнюючи одне одного.
3.3 Завдяки зусиллям провідних вчених і філософів ХУІІ ст. (Декарта, Коперника,
Галілея, Ньютона та ін.) сформувалась нова форма пізнання природи − математизоване
природознавство, що базується на точному експерименті. У ХУІІ ст. формуються перші
об'єднання вчених, такі як Парижська академія наук, Лондонське товариство вчених.
Перша наукова революція відбувалась в епоху Відродження, її зміст визначило
геліоцентричне вчення Коперника. Другу наукову революцію пов'язують з іменами
Галілея, Кеплера, Ньютона.
Зміст наукового методу Ньютона:
1. Провести досліди, спостереження, експеримент.
2. Завдяки індукції виділити в чистому вигляді окремі сторони природного процесу
і зробити їх такими, що безпосередньо спостерігаються.
3. Зрозуміти, які закономірності, принципи, основні поняття які лежать в основі
цих процесів.
4. Здійснити математичне втілення цих принципів, законів, тобто математично
сформулювати взаємозв'язки природних процесів.
5. Побудувати цілісну теоретичну систему шляхом дедуктивного розгортання
фундаментальних принципів.
6. Використати сили природи і підкорити їх конкретним технічним завданням.
Основний зміст механістичної картини світу, створеної Ньютоном:
1. Увесь світ, Всесвіт (від атомів до людини), уявлявся як сукупність величезного
числа неподільних і незмінних корпускул, які рухаються в абсолютному просторі
й часі, взаємопов'язані силами тяжіння, які миттєво передаються від тіла до тіла
через пустоту.
2. Згідно з цим принципом будь-які події наперед чітко визначені законами
класичної механіки.
3. Світ складається з речовини, у якій елементарним об'єктом є атом, а всі тіла
побудовані із абсолютно твердих, однорідних, незмінних і неділимих корпускул
− атомів. Головним поняттям при описуванні механічних процесів були поняття
“тіло” і “корпускула”.
4. Рух атомів і тіл уявлялись як переміщення в абсолютному просторі в певному
абсолютному часі.
5. Природа розумілась як проста машина, частини якої підпорядковані жорсткій
детермінації. Звідси − зворотність часу.
6. Важлива особливість функціонування механічної картини світу як
фундаментальної дослідної програми − синтез природничого знання на основі
редукції (зведення різноманітних процесів і явищ до механічних).
Особливості класичної науки:
світ явищ, який вивчає наука, розглядається як існуючий реально і у своїх
характеристиках не залежить від суб'єкта пізнання;
у науковому пізнанні вчений починає з фактів, що існують у природі об'єктивно;
світ характеризується незмінними постійними залежностями, які пов'язують факти.
Вони виражаються законами різного рівня: емпіричними та теоретичними;
емпіричні закони описують об'єкти, що спостерігаються безпосередньо або за
22