Page 19 - 6249

Лекція 3

Основні історичні етапи розвитку науки

1.Передумови виникнення науки
2.Основні етапи розвитку науки
3.Особливості класичної науки.
4.Революція в природознавстві в кінці ХІХ — початку ХХ ст. і
формування некласичної науки.
5.Постнекласична наука як прояв постмодерну

Науковому знанню передувало донаукове знання, так зване стихійно-емпіричне,
буденне пізнання, яке виникає разом з формуванням людського суспільства і
здійснюється людьми в процесі всіх видів їхньої життєдіяльності. Його називають
стихійним, оскільки воно не передбачає постановки будь-яких пізнавальних завдань, які
б не стосувались безпосередньо потреб практики. Це пізнання, разом з тим, є
емпіричним, оскільки воно не йде далі окремих тверджень про різні властивості та
окремі відношення предметів повсякденного досвіду. Тут охоплюються певні
закономірні взаємозв'язки і взаємозалежності, які яскраво відображені в народній
мудрості, у прислів'ях, народних прикметах тощо. Донаукове стихійно-емпіричне
пізнання одночасно є і формою практичної діяльності, воно безпосередньо вплетене в
неї. Його мета − не пізнання світу, а саме виробництво предметів, яке, зрештою,
неможливе без певного знання про предмети та знаряддя праці, способи їхньої зміни,
застосування тощо. Характерними рисами донаукового стихійно-емпіричного пізнання
є те, що, по-перше, даний рівень пізнання спирається, як правило, не на будь-які
теоретично-пізнавальні концепції, а на багаторазове повторення поколіннями людей
однакових операцій з речами та їхніми властивостями, що і дає змогу відібрати такі
способи практичної діяльності, які враховують певні об'єктивні властивості цих речей і
є достатньо ефективними для одержання необхідних практичних результатів. По-друге,
донаукове, стихійно-емпіричне пізнання не має своїх специфічних методів і
спеціальних засобів. Засобами цього рівня пізнання є знаряддя праці, які одночасно
виконують як виробничі, так і пізнавальні функції. По-третє, результати цього рівня
пізнання за звичай виражаються та закріплюються у виробничому досвіді, у певних
рецептурних правилах, які фіксують дії, необхідні для одержання корисного ефекту,
забезпечення результативності людської діяльності. По-четверте, донаукове, стихійно-
емпіричне пізнання не пов'язане з певним конкретним об'єктом пізнання. Об'єктом тут є
ті різноманітні явища, з якими пов'язані люди в процесі своєї життєдіяльності. Зміни в
характері життєдіяльності, розширення її сфери призводить до того, що люди
стикаються з усе новими і новими явищами дійсності, тому об'єкт цього рівня пізнання
є дуже широким і невизначеним.
На відміну від донаукового, стихійно-емпіричного пізнання наукове пізнання
виникає лише на певному етапі історичного розвитку людства. Виникнення його
пов'язане із суспільним розподілом праці, з відділенням розумової праці від фізичної і
перетворенням розумової праці, духовної діяльності у відносно самостійну сферу.
Разом з тим, є точка зору, що на певному етапі існували форми знання, які

19