Page 71 - 6225

українській мові префіксація характеризується більшою
різноманітністю і диференційованістю форм, ніж в
англійській. Найпоширенішими англійськими префіксами є
mis- (fortune «щастя, удача» — misfortune «нещастя,
невдача»), out- (line «проводити лінію» — outline «окреслити,
виділити контури»), dis- (obey «слухатися» — disobey «не
слухатися»), ге,- (write «писати» — rewrite «переписувати»),
in- (capable «здатний» — incapable «нездатний»), -under (line
«проводити лінію» — underline «підкреслювати»), over- (cloud
«хмаритися» — overcloud «застилати хмарами»).
Найпродуктивнішим є префікс un- (pleasant «приємний» —
unpleasant «неприємний»). Як в українській, так і в
англійській мові використовуються запозичені префікси.
Як в українській, так і в англійській мові префікси
порівняно з суфіксами є менш стандартними, вони можуть
приєднуватися до слів різних частин мови: укр. небуття,
неозорий, нездужати; англ. unemployment «безробіття»,
unkind «недобрий».
До афіксального способу словотворення належить
інфіксація — творення похідних слів за допомогою морфеми,
яка вставляється всередину кореня чи основи.
Що стосується суфіксально-префіксального способу
словотворення, то він є продуктивнішим в українській мові:
нагрудник, нарукавник. В англійській мові таких утворень
удвічі менше, ніж в українській (unworthiness «недостойність,
негідність, невартнісність», superficial «поверховий,
неглибокий»). Специфічною рисою української мови є й те,
що в ній існують утворення з двома префіксами
(щонайкращий, якнайповніший).
Осново- і словоскладання (спосіб словотворення
складних слів дво- або кількакореневих похідних —
юкстапозитів шляхом поєднання окремих слів чи словоформ)
існує не в усіх мовах, і його питома вага в словотвірних
системах різних мов неоднакова. З індоєвропейських мов
найбагатшою на складні слова є німецька мова (Handschuh
«рукавичка», Taschenwörterbuch тощо). Продуктивне воно і в
англійській мові. Зіставне вивчення словоскладання
здійснюють за такими критеріями: 1) морфемний склад

71