Page 54 - 6225

опозицій голосних англійської мови значно багатша завдяки
опозиції довгих і коротких монофтонгів і опозицій дифтонг —
дифтонг. Лише одними дифтонгами утворюється 36 опозицій.

4. Приголосні фонеми
Системи приголосних фонем різняться за кількісним і
якісним складом, за частотністю в мовленні і за
особливостями функціонування.
Кількість приголосних у мовах світу коливається від 8
(гаїтянська мова) до 78 (убихська мова). Звичайно мови мають
від 15 до 25 приголосних. Так, в українській мові є 32
приголосні фонеми, в російській — 34, в англійській — 24, в
німецькій — 22 (дехто вважає — 23), у французькій — 21, в
іспанській — 20.
Щодо якісного складу приголосних теж існують значні
розходження. Є мови без компактних (задньоязикових)
приголосних, без плавних, без носових, без фрикативних.
Якщо порівняти українську й англійську мови, то з’ясується,
що системи приголосних фонем найбільшою мірою різняться
тим, що в українській мові є палаталізовані фонеми <д’>,
<т’>, <з’>, <с’>, <ц’>, <дз’>, <л’>, <н’>, <р’>, <j>, а в
англійській мові їх немає. Крім того, в українській мові немає
фонем <ð>, <θ>, <η>, <w>, <h>, <r>, а в англійській <дз>, <ц>,
<х>, <р>,<г>.
Важливим показником у зіставних дослідженнях є
частотність фонем у мовленні, яка в різних мовах не однакова.
Наприклад, показник консонантної насиченості мовлення в
мовах коливається від 2 (дві голосні фонеми на одну
приголосну) до 0,5 (одна голосна на дві приголосні).
Різні показники дають мови і щодо частотності в
текстах окремих фонем. Встановлено, що фонеми <t> і <d>
посідають у текстах чеської мови відповідно 5,6% і 3,7%,
латинської — 8,6% і 5,1%, французької — 4,9% і 4,5% ,
угорської — 7,2% і 3,2%.

5. Фонеми у мовленні (фонетичні процеси)

54