Page 53 - 6225

5) за особливостями функціонування. У тюркських і
фіно-угорських мовах діє явище сингармонізму — однакове
вокалічне оформлення слова;
6) за діахронією (ступінь зміни фонем ряду мов
стосовно спільної мови-джерела). Наприклад, для
наголошених голосних у романських мовах можна встановити
такі коефіцієнти зміни щодо латинської мови: французька —
44%, португальська — 31%.
Якщо порівняти систему голосних фонем української й
англійської мов, то можна виявити ізоморфні та аломорфні
риси. Ізоморфною є частина монофтонгів; аломорфною є
кількісна репрезентація і якісна характеристика вокалізму.
В англійській мові є 11 голосних фонем-монофтонгів:
<і>, <і:>, <е>, <æ>, < >, < :>, < >, <а:>, <u>, <u:>, <ə:>. В
окремих працях <і:> й < u:> називають дифтонгоїдами.
Крім монофтонгів, до системи голосних англійської
мови належить 8 дифтонгів, які можна поділити на три групи:
з нескладовим [і] — <еі >, <аі>, <оі>, з нескладовим [u] —
< u>, <аu> та з нескладовим [ə] — <іə>, <εə>, <uə>.
В українській мові 6 голосних фонем: <і>, <е>, <и>,
<а>, <о>, <у>. Немає взагалі голосних середнього ряду <ə:>,
< > і фонеми переднього ряду <æ>, а також довгих фонем
<і:>, <u:>, <а:>, < :>. Немає в українській мові й дифтонгів.
Німецький вокалізм відрізняється від українського
передусім кількісним складом. Якщо в українській мові 6
голосних фонем, то в німецькій — 18 (за іншими даними —
19). Якісною відмінністю між українським і німецьким
вокалізмом є наявність довгих і коротких фонем, а також
лабіалізованих фонем переднього ряду.
Різна кількість голосних фонем у мовах зумовлює
неоднакову систему їх опозицій у кожній із мов. Якщо взяти
до уваги, що в англійській мові 19 голосних, а в українській 6,
то зрозуміло, що кількість опозицій голосних фонем в
англійській мові буде значно більшою.
Так, в англійській мові є такі опозиції, яких немає в
українській мові: <і> — <u:> (fill [fil] «наповнювати» — fool
[fu:l] «дурень»); <i:> — <i> (eat [i:t] «їсти» — it [it] «воно»);
<u:> — <u> (pool [pu:l] «калюжа» —pull [pul] тощо. Система

53