Page 129 - 6225

мовній одиниці денотативної та фонової інформації, причому
фонова інформація переважає.
Як зазначив О.О. Потебня, майже кожне слово може
виступати символом явищ дійсності. Слова-символи звичайно
є національними. Запозиченими словами із символічним
значенням є лише біблеїзми.
Поширеною в усіх культурах є символіка кольорів,
тварин та рослин. Наприклад, символіка кольорів в
індоєвропейських мовах переважно збігається, однак для
французів зелений колір — колір надії.
Знання семантичних асоціацій і символіки слів дає
мовцеві змогу виявити семантичний ореол слова, його реальне
функціонування у певному соціумі. Цей ореол зумовлений
усією історією слова, його етносоціальним і етнокультурним
контекстом.
Зіставне вивчення семантичних асоціацій засвідчує
«розмитість», а не сувору логічну детермінованість лексичної
семантики, що спричиняє відкритість мови, її семантичний
розвиток. Водночас воно дає змогу зробити висновок, що
близькість національних культур можна оцінити через
подібність семантичних асоціацій.

4. Полісемія. Специфіка переносних значень
Полісемія як мовне явище є універсалією, тобто у всіх
мовах світу є багатозначні слова. Універсальними є й закони
розвитку полісемії, наприклад закон переходу від конкретного
значення до абстрактного, способи творення полісемії —
метонімічне й метафоричне перенесення слів. Однак у мовах
світу це реалізується по-різному: В. Г. Гак, зокрема, описує
такі характерні випадки:
1) спільні закономірності перенесення слів на інші
значення мають різну сферу використання. Так, уподібнення
неживих предметів живим (антропоморфізм) є універсальним
семантичним законом, але у французькій мові це перенесення
здійснюється частіше і ширше, ніж, наприклад, у російській
мові;
2) по-різному використовуються закономірності
регулярної полісемії, тобто багатозначності, яка охоплює

129