Page 12 - 6225

1934) — автор гіпотези єдиного глотогонічного
(мовотворчого) процесу (помилкову).
Від кінця 30-х років до 1957 р. досліджень із зіставно-
типологічного мовознавства майже не проводили, а в СРСР
вони були зовсім припинені. Поштовхом для відродження
досліджень послужила доповідь російського мовознавця
P. O. Якобсона «Типологічні дослідження і їх внесок у
порівняльне історичне мовознавство» на VIII Міжнародному
з’їзді лінгвістів в Осло (1957 р.).
У 1963 р. в Інституті сходознавства АН СРСР у Москві
відбулася конференція, присвячена загальним проблемам
зіставно-типологічного мовознавства. Тут намітилися два
напрями зіставно-типологічних досліджень: синхронно-
типологічний та історико-типологічний.
У 1964 р. в Інституті мовознавства АН СРСР на
науковій сесії з питань германського мовознавства було
обговорено методологічні питання типологічного вивчення
споріднених мов.
У 1965 р. вийшла перша монографічна праця з
типології — книга Б. А. Успенського «Структурна типологія
мов».
Питання зіставно-типологічного мовознавства
розглядали на X Міжнародному з’їзді лінгвістів у 1967 р. в
Бухаресті.
У 1968 р. в Джорджтауні (США) на конференції,
присвяченій контрастивним дослідженням, було здійснено
спробу виокремити контрастивну лінгвістику із сфери
порівняльно-зіставного мовознавства.
Новий напрям у зіставно-типологічному мовознавстві
— історичну типологію — започатковано російським
мовознавцем М. М. Гухман (1904—1989). Історична типологія
має на меті встановлення діахронічних типологічних
констант, які відображають подібні процеси розвитку як у
споріднених, так і в неспоріднених мовах.
У 1974 р. в Інституті мовознавства АН СРСР на VI
науковій сесії з питань германського мовознавства було
обговорено проблеми функціональної і структурної типології.
Предметом функціональної типології визначено дослідження

12