Page 116 - 6225

Однак є мови з вільним і фіксованим порядком слів.
Так, в українській мові, для якої характерний вільний порядок
слів, за найпоширенішого порядку SPO реалізуються всі шість
можливих варіантів, а у французькій, де порядок слів
фіксований — тільки два. Варіативність порядку слів у
реченні залежить передусім від аналітичної чи синтетичної
будови мови. В аналітичних мовах порядок слів суворо
регламентований, оскільки через відсутність закінчень за
вільного порядку слів тут важко було б встановити члени
речення і відповідно зміст речення. Він є єдиним способом
вираження синтаксичних функцій. У синтетичних
(флективних) мовах для цього використовуються
словопорядок і синтетичні форми.
Однак, незважаючи на це, є флективні мови з суворо
фіксованим порядком слів. До таких мов належать сучасні
перська і вірменська з твердим порядком SOP.
Англійському простому розповідному реченню
властивий прямий порядок слів SPO. Відхилення від нього
рідкісні.
Певне місце в мовах закріплене і за обставинами. В
англійській мові, наприклад, обставина місця звичайно стоїть
перед обставиною часу.
Характерним для німецької мови є те, що в ній твердо
фіксоване місце закріплене тільки за присудком. Саме з цим
пов’язані особливості побудови німецького речення і деякі
властиві тільки німецькій мові функції порядку слів.
Різняться англійська й німецька мови порядком слів у
відносних підрядних реченнях, які мають прийменникові
додатки. В англійській мові прийменник стоїть перед
відносним займенником або в кінці речення (the problem about
which John thought і the problem which John thought about
«проблема, про яку Джон думав»). У німецькій мові другого
варіанта нема (das Problem, über das Hans dachte при
неможливості *das Problem, das Hans dachte über).
Порядок слів виконує важливі семантичні та
структурні функції: передає послідовність подій; є засобом
актуального членування речення, засобом когезії (зв’язку
речень у тексті); виступає яскравим емфатичним засобом (на

116