Page 113 - 6225

seventeen «Хлопчикові сімнадцять років»), яким в українській
мові відповідають односкладні речення, при цьому після
числівника є обов’язковим слово років або літ; з іменною
частиною — прислівниками away, in, out, down, up тощо (The
lesson is over «Лекція закінчилася», яким в українській мові
відповідають двоскладні речення з присудком-дієсловом,
рідше дієприкметником, у минулому часі).
3.1. Члени речення. Члени речення як виражені
повнозначними словами або словосполученнями структурно-
семантичні компоненти речення за своєю структурою і за
граматичним оформленням у мовах не збігаються. Ступінь
неоднорідності системи членів речення різна в мовах
неоднорідних типів. Він залежить від ступеня роздільності
мовних механізмів, які обслуговують логічні, семантичні й
комунікативні функції речення.
Зіставний аналіз членів речення в різних мовах
здійснюють за двома критеріями: 1) структурою члена
речення (кожен член речення може бути представлений одним
словом або словосполученням; з огляду на це розрізняють
однокомпонентні і двокомпонентні члени речення); 2)
синтаксичним зв’язком (узгодженням, керуванням,
приляганням тощо).
Підмет. Для підмета характерні такі ознаки:
немаркована форма імені (називний, загальний відмінок для
індоєвропейських мов), узгодження (точніше — координація)
з присудком, певна синтаксична позиція (для мов із твердим
порядком слів), автономність референції (її незалежність від
референції інших іменних членів речення).
Присудок. У мовах із розвинутою системою
морфологічних класів частини мови, які виражають значення
динамічної і статичної ознаки (дієслова та прикметники),
призначені для виконання функції присудка, яка визначила
формування не тільки їхньої семантики, але і їх
морфологічних категорій. Розрізняють дієслівний і складений
іменний (дієслово-зв’язка, + іменник, прикметник, числівник
тощо) присудки. У європейських мовах є простий дієслівний
присудок, складений іменний і дієслівний присудок і
складний (подвійний) присудок.

113