Page 112 - 6225
P. 112

На  порівнянні  суб’єктно-предикативних  відношень  у
                            реченнях різних мов наполягав І. І. Мещанинов. Основним у
                            побудові  речення  він  уважав  передачу  предикативних
                            відношень,  які  виражаються  граматичним  суб’єктом  і
                            граматичним предикатом.
                                   В.  Д.  Аракін  запропонував  такі  критерії  визначення
                            специфіки  речень  у  різних  мовах:  1)  структура  речення  за
                            складом  —  односкладні  й  двоскладні;  2)  місце  присудка  в
                            реченні — абсолютний початок, середина, абсолютний кінець;
                            3) узгодження/неузгодження підмета з присудком (за особою,
                            родом, числом); 4) препозиція чи постпозиція означення щодо
                            означуваного;  5)  фіксований  чи  нефіксований  порядок  слів.
                            Якщо  зіставити  українське  й  англійське  просте  речення  за
                            цими ознаками, то виявиться, що типи двоскладних речень є в
                            обох мовах. Відмінність лише в тому, що в англійській мові
                            фіксований  порядок  слів,  а  в  українській  —  вільний.  Пор.:
                            англ. Last week a good deal of famous people arrived in London і
                            укр.  Останнього  тижня  чимало  відомих  людей  прибуло  до
                            Лондона;  Чимало  відомих  людей  прибуло  до  Лондона
                            останнього тижня; До Лондона останнього тижня прибуло
                            чимало відомих людей тощо.
                                   Стосовно узгодження, то в українській мові воно є за
                            особою і числом, а також за родом у минулому часі (ти йдеш,
                            ми  йдемо,  він  прийшов,  вона  прийшла).  В  англійській  мові
                            узгодження  за  родом  немає;  за  особою  воно  наявне  лише  у
                            третій  особі  Indefinite  і  Perfect,  і  в  першій  та  третій  особі
                            Continuous, а за числом тільки в минулому часі Continuous (I
                            was  writing  «Я  писав»  —  We  were  writing  «Ми  писали»  і  в
                            Future (I shall write «Я буду писати» — Не will write «Він буде
                            писати»).  Специфічним  для  англійської  мови  є  семантичне
                            узгодження в числі: The family are sitting in the park «Родина
                            (всі її члени) сидить у парку».
                                   Оригінальними в англійській мові є двоскладні речення
                            з  присвійним  займенником  у  ролі  іменної  частини  присудка
                            (This book is yours «Ця книжка ваша»), з іменною частиною —
                            прикметником  при  підметі  it  (It’s  cold  «Холодно»),  яким  в
                            українській  мові  відповідають  односкладні  речення;  з
                            іменною  частиною  —  кількісними  числівниками  (The  boy  is














                                                              112
   107   108   109   110   111   112   113   114   115   116   117