Page 108 - 6225

також аналітичні мови з розвинутою конверсією мають більш
маневрений синтаксис, ніж мови синтетичної будови.

2. Словосполучення
Зіставний аналіз словосполучень здійснюється за
такими критеріями: 1) спосіб вираження синтаксичних
відношень; 2) характер синтаксичних відношень; 3) місце
залежного слова щодо головного, стрижневого. Зіставимо
словосполучення української та англійської мов.
1. Спосіб вираження синтаксичних відношень. В
українській та англійській мовах способи вираження
синтаксичних відношень (типи зв’язку) репрезентовані
узгодженням (agreement), керуванням (government) і
приляганням (parataxis). Узгодження в роді, числі й відмінку в
українській мові представлене широко (сонячний день,
сонячного дня, сонячні дні). В англійській мові цей тип
підрядного зв’язку є обмеженим, оскільки вона не має
категорії роду, слабо представлені в ній відмінкова система і
категорія числа. Узгодження наявне тільки в таких двох
випадках: 1) між вказівним займенником та іменником (this
book «ця книжка» — these books «ці книжки»); 2) між
неозначеним артиклем та іменником (a student — students; у
множині неозначений артикль не вживається). Деякі вчені до
узгодження відносять зв’язок між підметом і присудком (I
work «Я працюю», Не works «Він працює», We work «Ми
працюємо», I was working «Я працював», We were working
«Ми працювали» тощо), де має місце узгодження в числі й
особі, однак зв’язок між підметом і присудком частіте
інтерпретується як координація. У всіх інших випадках в
англійській мові узгодження здійснюється не за формальною
ознакою, а за семантичною, тобто тут насправді наявне
прилягання (wonderful song «чарівна пісня»).
Неоднаковою мірою в українській та англійській мовах
представлене керування. В англійській мові воно виявляється
лише в таких двох випадках: 1) коли після дієслова йде
займенник в об’єктному відмінку (to give him «дати йому»); 2)
у сполученні іменника з іменником у родовому (присвійному)
відмінку (possessive case) (mother’s room «кімната матері»).

108