Page 107 - 6225

здійснюються фрагментарні зіставлення конструкцій, які
найбільше різняться, наприклад таких, як односкладні
речення та їх відповідники з формально вираженим підметом
у мовах, де формальних односкладних речень немає,
зіставляються різні типи словосполучень, порядок слів та інші
чітко окреслені моделі.
Вагомий внесок у зіставний синтаксис зробили
російські вчені І. І. Мещанинов, О. В. Рождественський,
Г. П. Мельников, О. Є. Кібрик, Г. О. Климов, французький
мовознавець А. Мартіне, американські дослідники
Ч.-Е. Базелл, Н. Хомський, польські лінгвісти Т. Мілевський
та Є. Курилович і датський учений В. Брьондаль.
Стимулом зіставних синтаксичних досліджень стала
відмінкова граматика Ч. Філлмора — метод опису семантики
речення як системи семантичних валентностей, через зв’язки
дієслова-присудка з ролями, зумовленими значеннями цього
дієслова й експлікованими іменними складниками. Як
стверджує К. Джеймс, відмінкова граматика — ідеально
придатна модель для контрастивного аналізу. Її кінечна
універсальна множина категорій дає точку відліку для будь-
якої пари речень, структури яких порівнюються. Той факт, що
пара структур двох мов, незважаючи на поверхневі
відмінності, може бути зведена до однієї спільної відмінкової
конфігурації, виправдовує здійснене порівняння: ця
відмінкова структура є tertium comparationis. Оскільки
поверхневі структури виводяться з глибинної відмінкової
конфігурації за допомогою трансформацій, то можна
використати всі переваги трансформаційного підходу.
Метод транспозиції — перенесення слів і
словосполучень із однієї синтаксичної позиції в іншу — дає
змогу описати відношення між формою слова (або
словосполучення) і його синтаксичною функцією. Особливу
роль відіграє переключення речень в іменні позиції.
Наприклад: Студенти склали екзамени —> Складення
екзаменів студентами закінчилось —> Студентські екзамени
закінчилися. Кількість формальних змін при переході слова
або сполучення слів в іншу синтаксичну позицію відображає
«маневреність» синтаксичної будови мови. Ізолятивні мови, а

107