Page 102 - 6225
P. 102

(мовець) протиставляється ‘другій особі’ (адресатові) і названі
                            дві грамеми разом протиставляються ‘третій особі’ (не мовець
                            і не слухач). Друга опозиція підкреслює особливий характер
                            третьої особи, яка може вказувати й на неособу.
                                   Якщо  наявність  трьох  грамем  категорії  особи  є
                            універсалією (більше трьох осіб у мові існувати не може), то
                            кількість  особових  форм  у  різних  мовах  може  не  збігатися.
                            Так, у нівхській і малагасійській мовах є по дві форми першої
                            особи  множини  —  ексклюзивна  (не  включає  адресата)  й
                            інклюзивна (включає адресата). У деяких мовах є різні форми
                            другої особи — нейтральна й неформальна. Існують мови, в
                            яких  у  значенні  ввічливої  форми  для  другої  особи
                            використовується форма третьої особи однини.
                                   Категорія дієслівної особи тісно пов’язана з категорією
                            способу і числа. Так, в українській мові кожна особова форма
                            є  формою  певного  способу,  однак  зворотної  закономірності
                            немає:  умовний  спосіб  і  минулий  час  дійсного  способу  не
                            мають  особових  форм.  Існують  мови,  в  яких  особові  форми
                            має  лише  наказовий  спосіб  (лезгинська,  монгольська,
                            нівхська). Особа і число виражаються в дієслові, як правило,
                            синкретично,  тобто  кумулятивними  афіксами.  Пор.:  укр.
                            читаю,  читаєш,  читає,  читаємо,  читаете,  читають;  нім.
                            singe  «співаю»,  singest  «співаєш»,  singt  «співає»,  singen
                            «співаємо»,  singt  «співаєте»,  singen  «співають».  Однак  у
                            деяких  мовах  дієслово  узгоджується  за  особою  і  числом  не
                            тільки  з  підметом,  а  й  із  прямим  додатком  (біперсональне
                            узгодження).
                                   У деяких мовах категорію особи мають імена в позиції
                            присудка.
                                   Категорія особи в мовах світу виражається аналітично
                            (синтаксичним  способом)  й  синтетично  (морфологічним
                            способом). В українській мові синтетично виражається особа
                            в теперішньому й майбутньому часах, а також  у наказовому
                            способі. Виразниками особових дієслів, особові займенники, а
                            в третій особі — ще й іменники (я пишу, ти пишеш, він пише,
                            учень пише, він напише, ти пиши). У дієсловах минулого часу
                            й  умовного  способу  особове  значення  виражене  аналітично:
                            на  значення  особи  вказує  особовий  займенник:  я  читав,  ти














                                                              102
   97   98   99   100   101   102   103   104   105   106   107