Page 101 - 6225

Різні способи дієслова вказують на те, чи є певне
висловлення констатацією фактів, описом подій (Батько
відпочиває на морі), вираженням волі мовця, який намагається
спонукати іншу особу виконати його волю (Батьку,
відпочивайте на морі!), вираженням побажання мовця (Якби
батько відпочивав на морі!), вираженням нереальної умови
(Якби батько відпочивав на морі, він би так часто не хворів),
описом такої ситуації, яка можлива тільки за наявності якоїсь
умови (Батько відпочивав би на морі, коли б влітку не
працював на дачі). Ідеалізована категорія способу охоплює
шість грамем: індикатив, або дійсний спосіб (виражає
пропозицію в логічному сенсі), імператив, або наказовий
спосіб (виражає волю мовця, його бажання вплинути на
адресата виконати бажану дію), оптатив, або бажальний
спосіб (виражає екстеріоризацію бажання мовця), кон’юнктив,
або суб’юнктив (виражає нереферентний характер
описуваного факту, причому відповідне дієслово є
доповненням іншого дієслова зі значенням «хочу»,
«сподіваюся» тощо), кондиціоналіс, або умовний спосіб
(виражає зумовлений характер описуваного факту), й ірреаліс
(виражає припущення, яке суперечить фактам). Індикатив є
прямим способом, а всі інші — непрямими.
Мов, у яких розрізнялись би всі шість перерахованих
тут грамем стану, небагато. Переважно мови обмежуються
трьома-чотирма грамемами.

11. Категорія особи
Граматична категорія особи — це словозмінна
категорія дієслова (в деяких мовах також імені в позиції
присудка), яка означає відношення суб’єкта дії (іноді й
об’єкта) до мовця. Вона властива також особовим
займенникам, тільки представлена в них лексично, а не
граматичними формами. Отже, потрібно розрізняти категорію
дієслівної особи, яка належить до узгоджувальних категорій, і
займенникову особу (займенники я, ти, він, вона, воно, ми, ви,
вони), граматичний статус якої є неоднозначним.
Категорія особи в усіх мовах складається з трьох
грамем, які входять до двох опозицій: ‘перша особа’ \

101