Page 98 - 6225

нескінченно, без кінця); після прислівників і прислівникових
еквівалентів завжди, довго, щодня, щогодини, вечорами,
годинами, роками, кожен день, кожну хвилину, щоранку,
регулярно, періодично, систематично тощо, а також
відсутністю аналітичних форм майбутнього часу в дієсловах
доконаного виду (*будемо подивитися), структурою
дієслівної основи (так, в українській мові дієслова доконаного
виду мають префікси по-, з-, ви-, за-, при-, під-,роз-, при-, у-(в )
та ін., а дієслова недоконаного виду мають здебільшого
кореневі основи, суфікси -ва-, -ува-, -юва-, -ив-: давати,
перечитувати, підкреслювати, убивати).
Крім префіксального і суфіксального способів, для
творення видів використовують суплетивні форми (говорити
— сказати, брати — взяти, ловити — піймати); у деяких
мовах ще інфіксацію та метатезу.
У деяких мовах протиставлення за категорією виду має
місце тільки в окремих часах.

9. Категорія стану
Категорія стану є надзвичайно важкою для зіставних
досліджень. Це зумовлено насамперед неоднозначним її
трактуванням різними вченими, що призвело до
невизначеності її змістових меж.
Найпоширенішою є точка зору, що стан — це
граматична категорія дієслова, яка виражає суб’єктно-
об’єктні відношення.
Залежно від розуміння категорії стану виділяють різну
кількість станів: чотири (активний, зворотний, середній і
середньо-зворотний; активний, пасивний, середній,
безособовий); три (активний, пасивний, середньо-зворотний);
два (активний і середній; активний і пасивний). Останнім
часом усе більшого поширення набула двостанова концепція
(активний і пасивний стан), обґрунтована в працях
І. Вихованця і К. Городенської. Так, майже всі граматисти
виділяють в англійській мові тільки активний і пасивний
стани. Отже, опозиція «актив — пасив» є основною становою
опозицією в усіх мовах, які мають категорію стану.
Маркованим членом цієї привативної опозиції є пасив. В

98