Page 93 - 6213

аналізу розвитку будь-якої педагогічної категорії необхідно застосувати

метод епістемологічно-історичного аналізу основних освітніх теорій,

взявши до уваги історичні особливості кожної соціально-культурної

формації та притаманних їй педагогічних ідей [46].

Знання – це узагальнений досвід людства, що відображає різні галузі

дійсності у вигляді фактів, правил, висновків, закономірностей, ідей,

теорій, якими володіє наука. Зрозуміло, що обсяг знань є історично

визначеним і зростає паралельно із розвитком наукового поступу

суспільства.

Знання є головним компонентом освіти. Виділяють такі види знань:

 основні терміни і поняття;

 факти щоденної дійсності та наукові факти;

 основні закони науки;

 теорії;

 знання про способи діяльності, методи пізнання й історії здобуття

знань;

 знання про норми ставлення до різних явищ життя (оцінні знання).

Розглянуті види знань поділяють на теоретичні й фактичні.

Теоретичні знання – поняття, системи понять, абстракції, теорії, гіпотези,

закони, методи науки. Фактичні знання – це одиничні поняття (знаки,

цифри, букви, географічні назви, історичні особи, події).

Серед знань, що мають засвоїти учні у процесі навчання, особлива

роль належить тим, які виражають способи діяльності і використовуються

на практиці. Вони мають алгоритмічний характер (наприклад, знання про

способи і порядок виконання арифметичних дій, знання про способи

утворення та використання часів у англійській мові). У навчальних
предметах вони оформлені у вигляді правил (наприклад, правила

правопису при додаванні окремих закінчень, правила вимови приголосних
перед міжзубними звуками тощо) .

94