Page 90 - 6213

Розрізняють два види абстрагування: виокремлення істотних ознак

(позитивне абстрагування), виокремлення і відхилення неістотних ознак

(негативне абстрагування).

Закріплення знань, умінь і навичок – це спеціальна робота

педагога щодо реалізації дидактичного принципу міцності засвоєння

учнями навчального матеріалу. Для його закріплення важливе значення

має первинне, поточне і узагальнююче повторення.

Запам'ятовування навчального матеріалу починається з його

сприймання та осмислення, проте цього не достатньо, щоб учень вільно

ним володів. Тому вчитель проводить закріплення навчального матеріалу,

яке залежить від кількості та якості матеріалу й емоційного стану учнів.

Повторення має бути цілеспрямованим, мотивованим, правильно

розподіленим у часі, здійснюватися частинами або в цілому залежно від
остаточного результату, не зводитися до механічного запам'ятовування.

Застосування на практиці знань, умінь і навичок – це перехід у
навчальній діяльності від абстрактного до конкретного, що досягається

різноманітними вправами, самостійною роботою на лабораторних і
практичних заняттях, у різних видах повторення.

Ефективність засвоєння знань залежить від мотивації навчально-

пізнавальної діяльності. Адже мотив навчання є внутрішньою причиною,

яка спонукає учня вчитися, позначається на якості здобутих ним знань.

Мотиви навчально-пізнавальної діяльності можуть бути пізнавальними і

соціальними. Пізнавальні мотиви закладені в самому процесі навчання:

допитливість, інтерес до знань, потреба в пізнанні, прагнення

вдосконалити свої інтелектуальні здібності. Пізнавальний інтерес може

бути зумовлений змістом навчального матеріалу, активними формами і

методами навчання, мотивуванням оцінки успішності учня тощо.

Соціальні мотиви навчальної діяльності пов'язані з тими

відносинами, у які вступає молода особистість як громадянин суспільства.

91