Page 84 - 6213

Пізнання – процес цілеспрямованого відображення об'єктивної

реальності у свідомості людей.

Процеси навчання і наукового пізнання мають спільні риси.

Обидва спрямовані на пізнання істини, об'єктивної дійсності. І навчання, і

пізнання здійснюються за схемою: живе спостереження об'єкта навчання

чи пізнання – осмислення істотних властивостей, особливостей, зв'язків

цього об'єкта – застосування здобутих знань на практиці чи в навчанні

або перевірка здобутого у процесі пізнання знання на практиці. Навчання

можна вважати специфічною формою пізнання об'єктивної дійсності,

набуття суспільного досвіду. Спільність між навчанням і науковим

пізнанням у тому, що вони спрямовані на пізнання законів і

закономірностей об'єктивного світу.

Між процесом навчання і процесом наукового пізнання існують і
певні відмінності. Передусім на всіх рівнях навчання об'єктивно не

відкриваються нові знання. Учні засвоюють уже пізнані істини. Водночас
відбувається дослідження об'єкта пізнання. Під час засвоєння знань сам

об'єкт може бути представлений наочним або словесним зображенням.
Важливо те, що на пізнання певних явищ чи процесів людство витратило

десятки й сотні років, а учень під час навчання засвоює такі знання

впродовж року. Якщо у процесі пізнання здобуваються тільки нові знання,

то навчання, крім засвоєння цих знань, передбачає формування вмінь і

навичок. Зрештою, практика у пізнанні є критерієм істини, в той час як у

навчанні перевіряти істинність знання нема потреби. Тут практика допо-

магає краще зрозуміти й засвоїти навчальний матеріал.

У школі важливо й необхідно домагатися того, щоб учні навчилися

свідомо користуватися формами і прийомами пізнавальної діяльності,

могли правильно застосовувати наукові принципи й методи у поясненні

явищ природи, суспільства та духовного світу людини. За таких умов

процес навчання формуватиме в учнів основи наукового мислення.

85