Page 80 - 6213
P. 80

подолання  педагогічної  занедбаності.  Адекватним  методом  дослідження

               психіки як орієнтовної діяльності він вважав формувальний експеримент.

                                          Василь Сухомлинський (1918-1970)

                      Українському  педагогові  В.  Сухомлинському  вдалося  створити

               ініціативний  колектив  однодумців,  які  у  своїй  діяльності  прагнули

               реалізувати  ідеї  всебічного  виховання  дітей.  Він  є  автором  праць  "Серце

               віддаю  дітям",  "Павлиська  середня  школа",  "Народження  громадянина",

               "Сто  порад  вчителю",  "Батьківська  педагогіка",  а  також  праць  з  проблем

               практичної  педагогіки  (питання  управління  школою,  професійної

               майстерності вчителя, проблеми розумового розвитку учнів).

                      Основою  всіх  педагогічних  завдань  В.  Сухомлинсь-кого  є  принцип

               гуманізму.  Він  на  практиці  застосував  систему  оригінальних  методів,


               прийомів,  форм  навчання  та  виховання  школярів  з  метою  розвитку  їхніх
               творчих,  інтелектуальних  та  фізичних  здібностей  (уроки  мислення,


               організація  атмосфери  постійної  творчості,  розумна  роль  оцінки,
               психолого-педагогічний            семінар      тощо).       Принциповою           умовою


               результативності  різних  форм  впливу  на  особистість  педагог  вважав
               пробудження в дитини "почуття подиву і радості відкриття".


                      Цінним  здобутком  В. Сухомлинського  є  розроблення  теорії  і

               методики  виховання  дітей  шестирічного  віку,  системи  навчання  читати  і

               писати на основі емоційно-естетичного сприйняття навколишнього світу в

               умовах активної мисленнєвої діяльності.

                      В.  Сухомлинський  розробив  цілісну  педагогічну  систему,  в  основі

               якої  –  реалізація  антропологічного  підходу,  принципу  гармонізації

               гуманістично орієнтованих форм, засобів і методів педагогічної діяльності,

               її суб'єктного характеру, визнання особистості учня найвищою цінністю в

               процесі  виховання  та  освіти.  Він  характеризував  освіту  та  виховання  як

               процеси реалізації органічно властивих дитині успадкованих властивостей,

               спонтанних реакцій та імпульсів.

                                                           81
   75   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85