Page 76 - 6213

мали можливість працювати самостійно, а вчитель керував їхньою працею

і давав для неї матеріал. У процесі вивчення рідної мови необхідно

розвивати в дітей успадковану здібність, яку називають даром слова,

навчати їх свідомо й активно використовувати багатства рідної мови і

граматики. Для ефективного їх засвоєння доцільно використовувати

найкращі зразки народної творчості, усні та письмові вправи, поступово їх

ускладнюючи.

К. Ушинський вважав бесіди з учнями важливим засобом розвитку

їхнього мовлення і мислення. У навчанні грамоти (читання) обстоював

звуковий (аналітико-синте-тичний) метод. Він обґрунтував основні

компоненти учіння (діяльності учня): сприймання навчального матеріалу,

розуміння, запам'ятовування, відтворення, закріплення.

Джон Дьюї (1859-1952)
Дидактична концепція американського філософа і педагога Дж. Дьюї

істотно вплинула на становлення світової педагогіки. Вона основана на
прагматизмі, що набув форми інструменталізму. Ця філософія не визнає

класичного критерію істини, за яким істина є відповідністю наших думок
дійсності, що не залежить від нас. Прагматизм за істинне (дійсне) визнає

те, що корисно, відсуває на другий план наукове пізнання, а з ним також

істину, не обтяжену характеристикою корисності.

Дж. Дьюї стверджував, що дитина пізнає нове не заради знань, як

вважали попередники, а заради діяльності, вона цікавиться саме тим, що

може зробити сама. Він вперше поєднав пізнання і діяльність. Крім цього,

як прихильник природничо-наукового емпіризму, він визначив місце

пізнання і діяльності у розв'язанні повсякденних дитячих проблем. Процес

розв'язання, що спирається на метод експерименту, має забезпечувати

успішне відкриття учнями нових істин, що відбувається ступенево:

1) відчуття проблеми (утруднення);

2) її виявлення і визначення;

77