Page 71 - 6213

Ян-Амос Коменський (1592-1670)

Дидактичні погляди цього чеського педагога ґрунтуються на

сенсуалістичній теорії пізнання. Він вважав, що істинність і достовірність

одержаних людиною знань залежить передусім від сигналів органів чуттів,

тому особливу увагу приділяв принципу наочності навчання. Я.-А.

Коменський обстоював полісенсорне пізнання, основане на "золотому

правилі дидактики". Він прагнув створити універсальний метод навчання,

беззастережно вірив у методику, підручник, книгу. Це спричинило його

недооцінку ролі вчителя в дидактичному процесі.

У дидактичному вченні Я.-А. Коменського найбільше уваги

приділено загальним принципам навчання. Він не тільки вказав на

необхідність керуватися ними, а й розкрив сутність принципів наочності,

свідомості й активності в навчанні, систематичності та послідовності,
міцного засвоєння знань і навичок.

Я.-А. Коменський обґрунтував класно-урочну систему шкільного
навчання і урок як форму його організації. Він поділяв урок на три

частини: початок - відновлення в пам'яті учнів вивченого матеріалу,
опитування і налаштування уваги; продовження - показ, сприймання,

роз'яснення нового; закінчення - вправа, оволодіння, використання.

Одним із центральних питань у дидактиці Я.-А. Коменського є

проблема методів навчання. Для успішного навчання потрібно

використовувати такі методи, які забезпечують свідоме, легке, ґрунтовне

засвоєння виучуваного матеріалу. Велику увагу він також приділяв

проблемі змісту освіти, охарактеризувавши основні принципи його

визначення: доцільності, енциклопедичності знань, посильності,

концентричності.

Важливе значення для дидактики мали міркування Я.-А.

Коменського про можливість здійснення позитивних змін у людях. У

процесі становлення особистості вирішальним фактором, на його думку, є

72