Page 73 - 6213

підпорядкуванні і гармонії отриманих вражень рівневі розвитку сил

дитини". Оскільки основною метою навчання Й.-Г. Песталоцці вважав

розвиток моральності і розуму дітей, то і навчання на відміну від

сучасників він розглядав як звичайне повторення учнями дій учителя. У

цьому аспекті важливою є його думка про те, що навчання слід

здійснювати не з книги чи слів учителя, а на матеріалі, доступному дітям

для сприйняття і систематичного спостереження, воно має забезпечувати

активність і самостійність самих дітей у пізнанні навколишнього світу. У

процесі навчання він виокремлював чотири етапи:

1) сприймання предметів;

2) формування чітких уявлень про спостережувані предмети (їх

кількість і форму);

3) зіставлення предметів і формування понять;
4) називання предметів (словом), розвиток мови. Основою процесу

навчання Й.-Г. Песталоцці вважав
сприймання. Уміння керувати сприйманням є, на його думку,

основою, на якій, як "на фундаменті, має бути побудовано ряд засобів, що
ведуть до ясних понять", а за їх допомогою - до визначень. До цих

елементарних засобів він зараховував число, форму і слово. Саме вони

дають змогу людині пізнавати внутрішні властивості предметів. Дії, які

при цьому виконуються, - лічба, вимірювання та мовлення.

Педагог зосереджував увагу дитини на зовнішніх і часто несуттєвих

властивостях, не підводячи її тим самим до виявлення типових загальних

властивостей об'єктів, а отже, перешкоджаючи формуванню чітких понять.

Таке навчання, основане іноді на точному перерахуванні зовнішніх ознак,

не забезпечує виявлення дітьми істотних властивостей предмета, що

характеризують його реальні зв'язки з іншими предметами. Й.-Г.

Песталоцці заперечував тезу про те, що джерелом загальних понять е

загальні особливості предметів і подій, обстоював думку, що поняття

74