Page 74 - 6213

наперед існують у душі дитини. Слабким місцем у його теорії початкового

навчання була відсутність у цьому навчанні будь-яких елементів наукових

знань.

Й.-Г. Песталоцці привернув увагу до ролі діяльності в процесі

шкільного навчання. Як фундамент науки про речі, основаної на пізнанні

навколишньої дійсності шляхом лічби, вимірювання і називання, він

запровадив у методику початкового навчання такі форми практичної

діяльності дітей, як спостереження, малювання, вимірювання,

виготовлення предметів, - форм, які стали обов'язковою складовою

початкового навчання.

Йоганн-Фрідріх Гербарт (1776-1841)
Німецький філософ, педагог і психолог Й.-Ф. Гербарт вважав

дидактику частиною педагогіки, а її предмет (виховне навчання) трактував
як найважливіший фактор виховання. Його ідеї сприяли становленню

дидактичної теорії, що відводить основне місце в системі навчання
заучуванню дітьми напам'ять готового змісту.

Метафізична філософія, на якій основана дидактика Й.-Ф. Гербарта,
передбачала існування душі як чогось постійного і незмінного, а всі

психічні реакції вважала її мимовільними актами. Апперцепція (засвоєння

нових знань) ґрунтується на включенні нових уявлень до складу вже

наявних, поєднанні (асоціації) з ними і включенні вже як понять у систему.

На цьому припущенні, що не витримує критики з погляду сучасної

психології, Й.-Ф. Гербарт розробив теорію виховного навчання, яка згодом

одержала назву теорії формальних ступенів. Він виокремив чотири

формальні ступені: ясність; асоціація; система; метод.

Й.-Ф. Гербарт вважав ці ступені способами навчання, припускаючи,

що вони взаємопов'язані і неодмінно мають бути послідовними в будь-

якому предметі шкільного навчання. Ясність означає насамперед повільне

просування вперед, розчленування предмета на найдрібніші частини,

75