Page 57 - 6213

5) принцип природовідповідності (врахування особливостей

дитини та її віку; відповідності навчання законам природи взагалі);

6) принцип індивідуалізації (індивідуальність природи людини);

7) принцип активності (учитель має бути активним у організації

навчання, а учні –у вирішенні навчальних завдань);

8) принцип наочності (для пізнання слід застосовувати різні

відчуття, зокрема зір).

До нових принципів належать: принцип свідомості, принцип

доступності, принцип емоційності, принцип міцності знань, принцип

оптимізації навчально-виховного процесу та принципи виховання.

3. Зв'язок дидактики з іншими науками. Дидактика пов'язана з

філософією, яка є методологічною основою для організації наукових
пошуків і теоретичних узагальнень практики навчання). Методологія

дидактики – це вчення про принципи побудови, форми і способи
наукового пізнання дидактичного процесу. Вона є засобом не тільки

теоретичного пізнання, а й практичного перетворення процесу навчання,

його вдосконалення та оптимізації. Методологічною основою дидактики

є закони і категорії діалектики, теорія пізнання, логіка, ідеї видатних

педагогів. У навчальному процесі реалізуються важливі положення

філософії про взаємозв'язок і взаємозалежність, єдність і боротьбу

протилежностей, заперечення заперечень, перехід кількісних змін у якісні.

Дидактика оперує не тільки "своїми" категоріями, а й загально-

філософськими: «особистість», «розвиток», «пізнання», «зв'язок»,

«засвоєння», «процес», «суперечність», «функція», «методологія» та ін.

Аналіз навчального процесу здійснюють із застосуванням парних

категорій, які виражають конкретні, прямі чи опосередковані, стійкі чи

нестійкі, необхідні чи випадкові його зв'язки: «викладання»/«учіння»,

«конкретне»/«абстрактне», «кількість»/«якість», "зміст" і "форма",

58