Page 57 - 6213
P. 57

5)      принцип  природовідповідності  (врахування  особливостей

               дитини та її віку; відповідності навчання законам природи взагалі);

                      6)     принцип індивідуалізації (індивідуальність природи людини);

                      7)     принцип активності (учитель має бути активним у організації

               навчання, а учні –у вирішенні навчальних завдань);

                      8)     принцип  наочності  (для  пізнання  слід  застосовувати  різні

               відчуття, зокрема зір).

                      До  нових  принципів  належать:  принцип  свідомості,  принцип

               доступності,  принцип  емоційності,  принцип  міцності  знань,  принцип

               оптимізації навчально-виховного процесу та принципи виховання.



                      3.  Зв'язок  дидактики  з  іншими  науками.  Дидактика  пов'язана  з


               філософією,  яка  є  методологічною  основою  для  організації  наукових
               пошуків  і  теоретичних  узагальнень  практики  навчання).  Методологія


               дидактики  –  це  вчення  про  принципи  побудови,  форми  і  способи
               наукового  пізнання  дидактичного  процесу.  Вона  є  засобом  не  тільки


               теоретичного  пізнання,  а  й  практичного  перетворення  процесу  навчання,

               його вдосконалення та оптимізації. Методологічною основою дидактики

               є закони і категорії діалектики, теорія пізнання, логіка, ідеї видатних

               педагогів.  У  навчальному  процесі  реалізуються  важливі  положення

               філософії  про  взаємозв'язок  і  взаємозалежність,  єдність  і  боротьбу

               протилежностей, заперечення заперечень, перехід кількісних змін у якісні.

               Дидактика  оперує  не  тільки  "своїми"  категоріями,  а  й  загально-

               філософськими:         «особистість»,       «розвиток»,       «пізнання»,      «зв'язок»,

               «засвоєння», «процес», «суперечність», «функція», «методологія» та ін.

                      Аналіз  навчального  процесу  здійснюють  із  застосуванням  парних

               категорій,  які  виражають  конкретні,  прямі  чи  опосередковані,  стійкі  чи

               нестійкі,  необхідні  чи  випадкові  його  зв'язки:  «викладання»/«учіння»,

               «конкретне»/«абстрактне»,  «кількість»/«якість»,  "зміст"  і  "форма",

                                                           58
   52   53   54   55   56   57   58   59   60   61   62