Page 54 - 6213

1. Поняття та історія розвитку дидактики (теорії навчання)

Дидактика – галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти і

навчання, і виховання у процесі навчання.

Сутність, функції і завдання дидактики. Дидактичні процеси

виникають із суспільної необхідності найраціональніше і з найбільшим

ефектом для формування особистості передати молодому поколінню

накопичений досвід, важливий для розвитку суспільства. Основне

завданням освіти – забезпечити учневі оволодіння знаннями, практичними

вміннями і навичками та способами творчої діяльності. Дидактика має

відповісти на питання: «чого навчати?» (зміст освіти), «як навчати?»

(принципи і методи навчання), «як учитися?» (методи і прийоми

самостійної творчої діяльності).

Дидактика як педагогічна наука (теорія освіти і навчання)
пояснює діалектику процесу навчання, умови його реалізації і

вдосконалення практики, розкриває суттєві для навчального процесу

зв'язки, У структурі дидактичної теорії виокремлюють такі компоненти:

 процес навчання і його основні види,

 зміст освіти, цілі і завдання освіти,

 принципи і закономірності навчання,

 методи навчання,

 форми організації навчання,

 контроль та оцінювання результатів навчання.

Дидактичні системи умовно поділяють на

 традиційні (схематизм, пошуком ідеального методу навчання);
 педоцентричні (враховують потреби, інтереси і здібності учнів,

активізація їхньої пізнавальної діяльності та мислення).

Дидактика є відносно самостійною частиною педагогіки, яка вивчає

зміст, принципи та методи освіти і навчання, конкретизує загальні

педагогічні закономірності і категорії, тісно пов'язана з методиками
55