Page 61 - 6213
P. 61
діяльність, дидактичні закономірності, принципи, процес навчання і його
компоненти (цілі, завдання, зміст, форми, методи, засоби, результати
навчання), знання, навички, уміння, пізнавальна активність, мотивація
учіння, пізнавальні інтереси і потреби, об'єкт і суб'єкт пізнання.
Навчання – вид людської діяльності і процес оволодіння знаннями,
уміннями і навичками, що потребують інтелектуальних, емоційно-
вольових і фізичних зусиль людини. Воно є фактором стимулювання
розвитку особистості. Слід відрізняти «процес навчання» (охоплює
взаємодію учителя й учня) від «навчального процесу» (охоплює всі
компоненти навчання: викладача, засоби і методи навчання, учня,
наочність і технічні засоби). Метою навчання є засвоєння його змісту
(систематичних знань, навичок, умінь і виховання) та розвиток
пізнавальних можливостей учнів. Зміст навчання зумовлюють рівень
розвитку наук і соціальний досвід людства.
Освіта – цілеспрямований процес і результат оволодіння учнями
системою наукових знань, пізнавальних умінь і навичок та формування на
цій основі світогляду, моральних якостей. Реалізується у процесі навчання.
Самоосвіта – освіта, яка набувається у процесі самостійної роботи
без проходження систематичного курсу навчання в стаціонарному
навчальному закладі (самостійне опрацювання літератури, робота з
комп'ютером, ЗМІ, самонавчання).
Викладання – діяльність учителя, спрямована на організацію і
керування пізнавальною діяльністю учнів, у результаті чого відбувається
їхній розвиток і виховання. Учіння – процес навчальної діяльності учня,
оволодіння системою знань, способами їх пошуку, здобуття
індивідуального досвіду пізнання, збагачення власного досвіду
спілкування. Учіння перебуває у центрі навчання, забезпечує формування
особистості. В єдності викладання та учіння – процес навчання.
62