Page 100 - 6213

стосовно умінь визначення компетенції, запропоновані Е. Азімовим,

Н. Волковою, А. Хуторським, А. Щукіним розглядаємо як дуже близьке

(практично ідентичне) до поняття „складні вміння”, тобто такі, які

виникають внаслідок інтеграції людиною ряду навичок, які утворилися у

неї раніше і є результатом вправляння та доведення до автоматизму

попередньо здобутих простих умінь. Складні вміння характеризуються

усвідомленістю (здатністю керувати своїми діями відповідно до

поставленої мети), самостійністю (можливістю перенесення з одного виду

діяльності в інший), продуктивністю (спроможністю знаходити більш

продуктивні рішення та застосування набутим навичкам) та динамізмом

(можливістю вдосконалення); передбачають творче застосування в

нестандартних ситуаціях, чим власне і зближуються із поняттям

„компетенції” та протистоять простим умінням у одній із найбільш
поширених класифікаціях умінь.

З огляду на те, що лекція читається в аудиторії майбутніх учителів-
філологів, значний інтерес викликає настанова В. Сухомлинського, який

виділяв особливу групу загальнонавчальних умінь, якими, на думку
педагога, повинен оволодіти кожен. В. Сухомлинський вважав, що кожний

учень за роки навчання у середній школі повинен обов'язково оволодіти

такими загальнонавчальними вміннями: 1) спостерігати явища

навколишнього світу; 2) думати — зіставляти, порівнювати,

протиставляти, знаходити незрозуміле, дивуватися; 3) висловлювати

міркування про те, що учень бачить, спостерігає, робить, думає; 4) вільно,

виразно, свідомо читати; 5) вільно, досить швидко і правильно писати;

6) виділяти у прочитаному логічно завершені частини, встановлювати

взаємозв'язок і взаємозалежність між ними; 7) знаходити книжку з

питання, що цікавить; 8) знаходити в книжці матеріал, що цікавить; 9)

робити попередній логічний аналіз тексту в процесі читання; 10) слу-

хати вчителя і водночас стисло занотовувати зміст його розповіді; 11)

101