Page 103 - 6213

 класифікації – розподілу понять на взаємопов'язані класи за

істотними ознаками;

 аналізу – виокремлення ознак, властивостей, відношень понять,
знаходження спільних і відмінних їх властивостей;

 синтезу – поєднання, складання частин (дія, зворотна аналізу);

 порівняння – виділення окремих ознак понять, знаходження

спільних і відмінних їх властивостей;

 абстрагування – виділення істотних ознак понять відкиданням

неістотних;

 узагальнення – виділення ознак, властивостей, істотних для кількох

понять.

Під час навчального процесу вчитель сприяє розвиткові в учнів

волі та наполегливості (обмірковує проблемні ситуації, завдання, теми

дискусій тощо); розвиває їхні емоції – здивування, радість, цікавість,

переживання (продумує, коли і як створити необхідні ситуації).

Виховна функція. Виховний характер навчання – це об'єктивна

закономірність, що виявлялася в усі епохи. Водночас виховуючий характер

навчання – важлива функція діяльності вчителя, який виховує підростаюче

покоління насамперед у процесі навчання. Зрозуміло, що процес навчання

передусім сприяє формуванню наукового світогляду учнів на основі

засвоєння системи наукових знань про природу, суспільство і людину,

вихованню відповідного ставлення до життя і до самих себе.

Формування наукового світогляду є підґрунтям для виховання

моральних, трудових, естетичних і фізичних якостей особистості. У

процесі навчання формуються такі моральні якості, як почуття обов'язку і

відповідальності, дружби й колективізму, доброти і гуманізму, активна
позиція щодо навчання і життя взагалі, а також якості, необхідні

майбутньому працівникові будь-якої галузі виробництва: вміння планувати

104