Page 32 - 6181
P. 32

певних ситуаціях для випередження критики радять застосовувати
                самокритику.
                   У сфері етикетного мовлення висловлюють також сумніви. Вони
                поділяються на дві групи:

                -  у  фразах  першої  групи  сумніві  виражається  специфічною,
                    модифікованою під непевність, недовіру питальною інтонацією:
                    Хіба?  Так?  Невже?  Правда?  Цю  інформацію  ви  отримали  з

                    надійного джерела? І я в це маю повірити? тощо.
                -  Фрази другої групи вимовляються з розповідною інтонацією, а
                    сумнів  передається  за  допомогою  слів,  що  доповнюють
                    відповідні  синтаксичні  конструкції:  Сумнівно,  щоб…;  Вельми

                    сумніваюся,  чи..;  Вам  краще  видно,  але…;  Воно  ніби
                    переконливо,  проте…;  Мені  хотілося  б  вірити,  але…;  Мені
                    важко  сказати,  чи…;  Мені  здається,  що  цей  варіант

                    розв’язання проблеми хибує на…
                   У  вираженні  сумніву  застосовують  й  невербальні  засоби
                спілкування,  які  вживають  паралельно  із  словесними  формулами

                або  паралельно.  Це  –  позначена  недовірою  міна,  скептична
                посмішка,  знизування  плечима,  одноразовий  помах  кистю
                невисоко  піднесеної  руки,  чухання  потилиці  тощо.  Вираження

                сумніву  містить  у  собі  приховану  оцінку  того,  що  висловив
                співрозмовник.  Тому  тут  потрібне  підтвердження  фактами,
                об’єктивними  доказами.  Не  можна  висловлювати  сумнівів  тільки
                тому, що так хочеться.

                   Якщо  твердження  комунікативного  партнера  не  мають
                засадничого,  принципового  значення,  то  висловлювати  сумнів  не
                завжди  доцільно,    особливо  в  присутності  інших  людей.  Не

                рекомендують  навіть  вигляду  подавати  що  Ви  сумніваєтесь  у
                правдивості слів партнера на ділових переговорах. Краще ввічливо,
                з  вибачення  сказати,  що  Ви  завжди,  буз  винятку,  перевіряєте
                інформацію, отриману від ділових партнерів.


                6. Листування.  Особистий  підпис.  Користування  візитними

                    картками.
                  Листування  –  це  засіб  дистантної  комунікації.  Розрізняють
            листування:  службове,  ділове,  приватне  офіційне  і  приватне
            неофіційне.  Для  службового  і  ділового  листування  є  спеціальні

            бланки  і  чіткі  тематичні  та  стилістичні  стандарти,  яких  потрібно


                                                           32
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37