Page 37 - 6181

потрібно не ізольовано, а в єдності з урахуванням контексту.
Важливо звертати увагу на конгруентність слів і жестів (неправда).
Наприклад, фільм «Теорія брехні» і книга «Психологія брехні» П.
Екмана.

Існує думка, що жінки більш здатні до інтуїтивного сприймання
невербальних засобів, аніж чоловіки. Оскільки перші роки після
народження дитини мати і малюк користуються переважно

невербальними сигналами, як з’являються першими і є основою
розвитку дитини.
Доцільно зауважимо, що невербальна комунікація справді
залежить від типу культури. А також від соціального середовища,

зокрема, якщо суб’єкт займає високе соціальне становище, то він
переважно використовує мовні засоби і в неї бідніша жестикуляція.

2. Класифікація невербальних засобів.
Невербальні засоби поділяються на:
1. кінетичні (рухи тіла: жести, міміка, пантоміма) (кінесика –

наука про загальну моторику різних частин тіла).
2. просторові (організація поведінки, міжособистісного
спілкування).
3. часові характеристики спілкування.

Невербальна комунікація включає різні знакові системи:
1) оптико-кінетична система знаків – включає жести, міміку,
пантоміму, вираз обличчя, погляд.

2) Паралінгвістична система – система вокалізації мовлення,
що характеризується якістю голосу, його діапазоном, тональністю,
виражає почуття і стан людини.

3) Ексралінгвістична система – включає в мову пауз, інші
нелінгвістичні компоненти: покашлювання, сміх темп мовлення.
4) Просторово-часова система – прокесміка – норми
просторової і часової організації спілкування.

5) Ольфакторна система – психологія запаху.
Для зменшення бар’єрів спілкування існують засоби, що
допомагають сприймати інформацію – фасцинація – спеціальна

організація засобів впливу, що застосовується для запобігання втрат
семантично значущої інформації під час її сприймання реципієнтами,
підвищення довіри до неї. Інгібіція – навпаки.

37