Page 28 - 6181

- відображення почуттів – акцент в слуханні зроблено не на
змісті, а на його емоційних реакціях;
- резюмування – підбиття підсумків або організувати окремі її
фрагменти в єдиний змістовий контекст.

Критичне слухання вимагає від учасника спілкування спочатку
аналізу повідомлення, потім його розуміння. Таке слухання
прийнятне під час ділової наради, конференції, дискусії, на яких

обговорюються проблеми, думки, ідеї, що стосуються нових проектів,
досвіду та ін. Однак у процесі повідомлення нової інформації
критичне слухання є непродуктивним, оскільки відторгнення
інформації не дає змоги почерпнути з неї цінне.

Емпатійне слухання передбачає, що учасник спілкування
приділяє більше уваги «зчитуванню» почуттів, а не слів. Воно буває
ефективним, якщо комунікатор викликає у співрозмовника

(реципієнта) позитивні емоції (радість, сподівання на краще,
упевненість у собі та ін.) та неефективним, якщо провокує негативні
емоції (страх, тривогу, розчарування тощо).

Словесне узгодження дій комунікатора і реципієнта передбачає
перемінне прийняття ними комунікативних ролей іншого
(комунікатор – реципієнта, а той – комунікатора). Це залежить від їх

обопільного включення у загальний контекст комунікативної
діяльності.

4. Прохання. Наказ. Порада. Пропозиція

Культура говоріння і слухання тісно пов’язана з мовленнєвим
етикетом, тобто з правилами вітання, знайомства, прощання,
вдячності, вибачення, запрошення, схвалення тощо. Люди, як

правило, негативно регулюють на порушення вироблених
суспільством формул етикету.
Мовленнєвий етикет – складна система мовних знаків, що
спирається на моральні правила й вимоги і вказує на ставлення як до

інших людей, так і до себе. Культура спілкування – вибір ефективних
стратегій і практик, в основі яких лежать гуманістичні комунікативні
установки, знання, вміння, а також застосування правил

конструювання повідомлень, говоріння і слухання, активне
використання правил і норм гуманістичної етики, постійне
дотримання вимог службового етикету.

28