Page 11 - 6181

провини) — і знову позитивні (висловлення впевненості, що подібне
не повториться). Слід мати на увазі й те, що критику легше
переносити на тлі самокритики.
5. Раціональне використання часу, відведеного на спілкування,

укладання інформації в певні часові межі. Серед різноманітних
принципів і прийом і використання робочого часу одним із
найефективніших є принцип пріоритетів, який полягає в розподілі

інформації за її значущістю, що сприяє уникненню знецінення
інформації.
6. Порядність, переконаність у тому, що бути чесним у
спілкуванні й взаємодії з партнерами — не тільки похвально, а й

вигідно.
Будучи конкретною формою взаємодії, обміну інформацією,
взаєморозуміння, сприймання та взаємовпливу, управлінське

спілкування є виявом активності особистості та персоналу
організації, засобом регуляції їхньої поведінки, діяльності та
відносин. Активність учасників управлінського процесу у певних

межах тим більша, чим ширша сфера спілкування і чим більше
варіантів поведінки організація спроможна їм надати.

3. Фази та рівні ділового спілкування
Ділове спілкування має свою стратегічну лінію, тактику
проведення і певні фази. До фаз ділового спілкування відносяться
початкова, основна і завершальна.

Початкова фаза – протягом якої встановлюють вихідні контакти,
настроєність на спілкування, йде орієнтація в ситуації. У цій фазі
постає завдання: спонукати ділового партнера до спілкування,

зацікавити, створити максимальне поле можливостей для
обговорення проблем. Також оцінюється емоційний стан партнера,
визначаються стратегія і тактика спілкування, вибирається певний
тон взаємин, виявляється самооцінка партнера і йде орієнтація в

розподілі ролей.
Основна фаза – протягом якої реалізується певна послідовність
дій, а саме: встановлюється проміжна та кінцева мета спілкування,

виконуються безпосередні мовні, немовні та документальні контакти,
йде взаємний аналіз вихідних та проміжних пропозицій, пошук
узгоджень рішень, відбувається розподіл ролей за принципом

11