Page 10 - 6181

одночасно кільком керівникам, кожний з яких контролює реалізацію
конкретної функції.
2.Службово-товариське спілкування. Характерне для спілкування
між колегами. Основу його утворюють адміністративно-моральні

норми.
3. Дружнє спілкування. Стосується спілкування між керівниками,
між керівниками і підлеглими, базованого на морально-

психологічних нормах взаємодії.
Рівень управління, виробничі та суспільні умови, індивідуально-
психологічні якості людей зумовлюють вибір керівником конкретної
форми управлінського спілкування. Наприклад, вертикальна модель

спілкування найдоцільніша на рівні управління підприємством,
цехом, а на рівні бригади вона малоефективна.
Тип ділового спілкування перебуває у прямій залежності від

стилю управлінської діяльності керівника.
Ефективність управлінського спілкування залежить від
дотримання таких етико-психологічних принципів:

1. Створення умов для реалізації комунікативного потенціалу
співробітників, їхніх комунікативних знань, досвіду, здібностей.
Цьому сприяє делегування повноважень керівника, тобто передання у

компетенцію підлеглих деяких завдань, видів діяльності. Делегують,
як правило, спеціалізовану діяльність, окремі питання, рутинну та
підготовчу роботу, але не остаточне формулювання цілей, планів,
програм. Не підлягають делегуванню установлення цілей, ухвалення

рішень, контроль результатів, керівництво співробітниками і
мотивація їх діяльності, особливо важливі й ризикові, термінові,
конфіденційні справи.

2. Відповідальність за повідомлену інформацію. Йдеться про те,
що кожен працівник повинен чітко знати свою посадову компетенцію
(завдання, обов’язки і права щодо їх реалізації).
3. Готовність і вміння дотримуватися слова, за будь-яких

обставин виконувати взяте на себе зобов’язання.
4. Заохочення і покарання у спілкуванні. Будь-яка людина прагне
до самоствердження, до визнання у професійній сфері. Тому керівник

повинен бачити не тільки найактивніших та сумлінних працівників, й
відзначати успіхи кожного підлеглого в процесі управлінської
взаємодії. Розмову-покарання можна будувати за схемою: позитивні

емоції (висока оцінка особистості загалом) — негативні (аналіз

10