Page 21 - 6158
P. 21
Відпочинок може бути як активним, так і пасивним тривалістю від 45 до 90
секунд. Відпрацювання короткочасних «порцій» навантаження покращує
анаеробні процеси, які, в свою чергу, стимулюють аеробний обмін під час
відпочинку. Саме тому найбільш високі показники сердечної діяльності і
вживання кисню спостерігаються не під час виконання продуктивної, а в
інтервали відпочинку. Після деяких повторень, на третьому – п’ятому
відрізку, зазвичай виробляється певний постійний рівень аеробного обміну,
який і зберігається до кінця роботи. Також варто зазначити, що інтервальне
тренування досить швидко впливає на аеробні здібності, збільшуючи їх до
максимального рівня. Проте, цей рівень дуже легко знижується. Тому,
інтервальне тренування потрібно застосовувати переважно тоді, коли
потрібно підняти рівень аеробної продуктивності в короткий термін часу. У
всіх інших випадках вона повинна доповнюватись іншими методами
виховання загальної витривалості.
Часто ці всі методи застосовуються в комбінації для розвитку
загальної витривалості. Користуючись цими методами розвитку загальної
витривалості, потрібно завжди враховувати основні характеристики
виконуваної роботи:
1.Інтенсивність – має бути приблизно такою, щоб забезпечувався
найбільш ефективний з точки зору розвитку загальної витривалості режим
роботи серця.
2. Тривалість – зазвичай визначається відповідно до вправи, яка
виконується. Переважно на один елемент виконуваної вправи в основному
виділяється 45 – 90 секунд. Але це не виключає застосування більш довгих
відрізків, робота на яких виконується протягом декількох хвилин.
3. Інтервал відпочинку – визначається, відштовхуючись від того, що
до кінця паузи частота пульсу повинна знизитись до 120 – 140 уд/хв.
Залежно від рівня тренованості футболіста, тривалість перерв на відпочинок
може бути від 10 – 15 до 30 – 45 секунд у тренування на відносно коротких
відрізках ( 25-100 м) і до 1 – 3 хвилин на довгих (200 і більше метрів).
4. Характер відпочинку – відпочинок між виконуваною роботою
може бути активним і пасивним. Для розвитку загальної витривалості
найчастіше використовують активний відпочинок.
5. Кількість повторень – підбирається з таким розрахунком, щоб вся
сесія тренувальної вправи виконувалась приблизно при відносно стійкому
пульсовому режимі. У такому виді спорту, як футбол, де вимагається
високий рівень загальної витривалості (робота в аеробному режимі), завжди
була тенденція збільшувати обсяг тренування, значно скорочуючи частку
виконання роботи «на спеціальну витривалість».
19