Page 13 - 6149

рахунків;
 перехід від загальних, не завжди конкретно виражених цілей до конкретних, які виконують
підрозділи організації;
 окреслення комплексів робіт (підрядів).
Мистецтво поділу проекту на складові полягає в умінні поєднувати три різні структури - процес,
продукт і організація - в єдину структуру проекту.
Необхідно чітко окреслити характер, мету і зміст проекту, а також усі його кінцеві продукти з їх
точними характеристиками. Доцільно здійснити ієрархію цілей, що показує повний ланцюг кінцевих
результатів або засобів їх досягнення. При цьому необхідно обміркувати потрібний рівень деталізації
планів і оцінити кількість рівнів у структурі проекту.
Слід побудувати схеми життєвого циклу проекту та організаційну, де зазначити групи чи
окремих осіб, які працюватимуть над проектом, включаючи заінтересованих у проекті осіб із
зовнішнього середовища проекту. Необхідно проаналізувати структуру продукції - схему ії поділу на
підсистеми чи компоненти, включаючи машини і устаткування, програмне та інформаційне
забезпечення, послуги, а також у разі потреби географічний поділ. Крім того, потрібно вивчити план
бухгалтерських рахунків організації - систему застосовуваних при структуруванні проекту кодів, яка
має ґрунтуватися на діючому в організації плані бухгалтерських рахунків або з урахуванням його
коригування. На основі отриманої інформації потрібно скласти генеральний зведений план проекту,
який можна буде деталізувати у процесі пошуку критичного шляху.
При реалізації проекту цей план можна використовувати для доповідей керівництву. На основі
зведеного плану слід скласти робочий план бухгалтерських рахунків (у разі потреби доцільно розробити
систему субрахунків), робочий сітковий графік з часовими й ресурсними оцінками всіх робіт, а також
запровадити систему нарядів-завдань.
Важливим елементом є оточення проекту, оскільки важливо визначити середовище, в якому
виникає, існує і завершується проект. Оточення проекту - це чинники впливу на його підготовку та
реалізацію. Тому їх можна поділити на внутрішні й зовнішні.
До зовнішніх належать політичні, економічні, суспільні, правові, науково-технічні, культурні та
природні.
До політичних чинників належать: політична стабільність, підтримка проекту державними
установами, міжнаціональні взаємини, рівень злочинності, міждержавні стосунки тощо.
До правових - стабільність законодавства, дотримання прав людини, прав власності, прав
підприємництва.
До економічних - структура внутрішнього валового продукту, умови регулювання цін, рівень
інфляції, стабільність національної валюти, розвиненість банківської системи, стан ринків, рівень
розвитку підприємництва і т.п. Важливим при визначенні оточення проектів є рівень розвитку
фундаментальних та прикладних наук, рівень інформаційних на промислових технологій, рівень
розвитку енергетики, транспорту, зв'язку, комунікацій тощо.
До внутрішніх належать чинники, пов'язані з організацією проекту. Організація проекту є
розподілом прав, відповідальності та обов'язків між учасниками проекту.
Учасниками управління проектами є юридичні або/та фізичні особи, які зобов'язані виконати
деякі дії; передбачені проектом, та інтереси яких будуть задіяні при реалізації проекту.
До числа учасників можуть входити інвестори, банки, підрядчики, постачальники, гуртові
покупці продукції, лізингодавці та інші фізичні чи юридичні особи. Учасником проекту може бути
також держава.
Автором головної ідеї проекту, його попереднього обґрунтування є ініціатор проекту. Ділова
ініціатива у здійсненні проекту, як правило, належить замовнику.
Замовник - це зацікавлена сторона в здійсненні проекту, майбутній власник та користувач
результатів проекту. Він визначає основні вимоги та масштаби проекту, забезпечує фінансування
проекту за рахунок власних коштів або коштів інвесторів, укладає угоди з виконавцями проекту, несе
відповідальність за ці угоди та в цілому за проект перед суспільством та законом, керує процесом

13