Page 17 - 6149

Система нормативних Документів України для управління інвестиційними проектами, зокрема
будівельними процесами, перебуває на стадії становлення. До неї входять державні нормативні
документи (будівельні норми та правила, рекомендаційні нормативні документи, державні стандарти
України), адміністративно-територіальні нормативні документи (територіальні будівельні норми,
правила та інструкції) і виробничо-галузеві стандарти та норми (будівельно-технологічні норми,
галузеві та відомчі стандарти, стандарти підприємств, об’єднань і науково-технічних товариств, технічні
умови)
Відмітною ознакою розроблюваних нормативних документів у галузі будівництва є перехід до
нових методичних принципів, які щодалі більшою мірою поширюються у практиці будівельного
нормування та стандартизації технічно розвинених країн. На відміну від традиційно сформованого
"вказівкового" підходу, коли в нормативних документах наводиться докладний опис конструкції,
методів розрахунку, застосовуваних матеріалів тощо, нові норми та стандарти повинні містити
експлуатаційні характеристики будівельних споруд і виробів, що базуються на вимогах споживача,
тобто цілі, а не методи їх досягнення. Вони не вказуватимуть, як проектувати й будувати, а лише
встановлюватимуть вимоги, які мають бути задоволені.
Обов'язковими до виконання є тільки вимоги із забезпечення безпеки життя та здоров'я громадян,
охорони навколишнього середовища, надійності й довговічності будівель і споруд, сумісності та
взаємозамінності продукції і застосовуваних у будівництві технічних рішень. Обсяго-планувальні,
конструктивні, технологічні та інші технічні рішення, що раніше регламентувалися нормами, матимуть
лише рекомендаційний характер. Ці рішення слід приймати з урахуванням конкретних умов
виробництва, природно-кліматичних, соціальних і економічних особливостей регіонів.
Нова система стандартів і норм ґрунтується на методичних і організаційних принципах, що
відповідають міжнародним стандартам (ISO, EN). Передбачається гармонізація нормативних документів
системи управління якістю з міжнародними стандартами в галузі будівництва й будівельним
законодавством інших країн, а також збереження загальної нормативної бази будівництва країн СНД у
вигляді міждержавних нормативних документів.

2.3 Управління забезпеченням якості проекту

Сутність управління якістю проекту. Одним з найважливіших чинників, які визначають
ефективність проекту, е якість виконання робіт, пов'язаних з його реалізацією. Основними елементами
управління якістю проекту вважають такі:
 основні положення (філософію системи управління якістю), що передбачають узгодження
інтересів замовника та команди проекту;
 забезпечення якості - комплекс управлінських заходів, спрямованих на забезпечення учасниками
проекту необхідних характеристик якості;
 контроль якості - комплекс технічних і технологічних заходів щодо перевірки, аналізу та
внесення необхідних коригувальних змін.
Донедавна питання якості проекту було прийнято вирішувати незалежно від системи управління
проектом загалом. Теоретично це давало змогу підрозділу із забезпечення контролю якості проекту
виконувати свої завдання поза графіком і без жорстких обмежень щодо вартості робіт проекту. На
практиці це призводило до поділу учасників проекту на відповідальних і безвідповідальних, у результаті
чого персонал, який виконував основні роботи з проекту, практично не відповідав за якість.
Таким чином, якість була проблемою тільки того підрозділу, щ відповідав за її забезпечення. У
результаті було важко домогтися якості проекту загалом. Саме тому і з'явилася концепція системного
управління якістю, яка ґрунтується на розумінні того, що кожний учасник проекту причетний (у певних
межах) до якості проекту загалом.
Функції проект-менеджера в забезпеченні якості проекту. Забезпечення якості проекту та
контролю якості - найважливіша турбота менеджера проекту. Він може доручити частину роботи (або
всю їі) зі створення й виконання програми забезпечення якості спеціалізованим фірмам, проте

17