Page 12 - 6149

кваліфікаційні вимоги, що є матеріалом для підготовки контракту і здійснення робочого проектування. 3
цією метою готують завдання на проектування.
Контрактна фаза проекту. Для залучення до проекту виконавців замовник повинен підготувати
декларацію про намір проектувати об’єкт, де викласти основні характеристики й можливі обмеження
проекту.
Потенційних виконавців вибирають за такими критеріями:
 технічні й функціональні якості пропонованих передпроектних розробок;
 вартісні показники;
 реальні технічні й інженерні можливості фірми;
 надійність фірми як партнера за раніше здійсненими проектами;
 фінансове положення фірми.
За результатами торгів замовник укладає контракт з вибраною проектною організацією, до якого
входять графік і завдання на проектування. Після цього вибирають і затверджують остаточний варіант
проекту, розроблюють у повному обсязі ТЕО, технічний проект і завдання на робоче проектування.
Вибір і оформлення відносин з підрядними організаціями - останній етап контрактної фази проекту.
Фаза реалізації проекту поділяється на дві підфази: детальне (робоче) проектування і
постачання; матеріалізація проекту (будівництво). Це фаза найбільшого ризику, бо її виконання
пов'язане зі значними витратами. Підфаза матеріалізації проекту передбачає закупівлю матеріалів і
конструкцій; наймання й підготовку працівників; закупівлю (оренду) технологічного устаткування;
виконання будівельно-монтажних і пуско-налагоджувальних робіт; здачу готових об’єктів в
експлуатацію.
Значущість кожної фази життєвого циклу проекту оцінюють за трудовитратами:
 розробка концепції становить 2-3 %;
 планування проекту - 4-5;
 проектування - 10-20;
 матеріалізація проекту (будівництво) - 60-70;
 закриття проекту - 10-12 %.
Ці п'ять фаз відбивають типовий життєвий цикл правильно виконаного проекту. На перших трьох
фазах здійснюють попередні розробки, створюють проект на папері, а на четвертій і п'ятій фазах
фізично втілюють проект. Рішення на продовження проекту потрібне наприкінці кожної з трьох перших
фаз, а дозвіл на виробництво і завершення - перед початком кожної з двох останніх фаз. Усі зазначені
фази є своєрідними міні-проектами з відповідними цілями, обмеженнями і підходами до управління.
Успішне завершення кожної фази - це своєрідна віха проекту, контрольна точка його виконання.

1.4. Структура, оточення та учасники проекту

Для того щоб управляти проектом, доцільно розбити його на ієрархічні підсистеми та
компоненти, тобто структурувати. Структура проекту - це організація зв'язків і відносин між його
елементами. За допомогою структури визначають, що необхідпо розробити чи зробити; вона пов'язує
роботи між собою та з кінце вою метою проекту. У процесі структурування виокремлюють компоненти
продукції проекту, етапи його життєвого циклу та елементи організаційної структури. Структурування -
невіддільна частина загального процесу планування проекту, визначення його цілей, розподілу
відповідальності й обов'язків. До основних завдань структурування проекту належать такі:
 поділ проекту на блоки, що підлягають управлінню;
 розподіл відповідальності за елементами проекту і визначення зв'язку робіт зі структурою
організації (ресурсами);
 точне оцінювання необхідних витрат (коштів, часу і матеріальних ресурсів);
 створення єдиної бази для планування, упорядкування кошторисів і контролю за витратами;
 встановлення зв'язку між роботами, пов'язаними з проектом і системою ведення бухгалтерських

12