Page 254 - Володимир Пахомов

89
гаразд?” .
До фатичного ритуалу входить запрошення гостеві сідати, яке, за-
лежно від конкретної ситуації, той може прийняти чи ні: “Добре полудне
вас, пане Зелепуга, – сказав входячи й низенько кланяючись. – Добре здо-
ровлє! – відказує Зелепуга. – То ти, Юдко? Сідай собі гостем будеш. –
Най усе добро сідає! – відказує Юдка і все стояв опертий о ріг комина та
90
м’яв у руках подерту, забрукану шапку”. .
Елементом фатичної комунікації є обов’язкове запрошення до сто-
лу, якщо гість застав господарів за їжею: “Як увійдуть у хату, а застануть
кого при їдженню, кажуть: Споживайте здорові! – Дай боже здоров’я,
просимо і вас ршених! Відповідь, як правило, має характер увічливості
91
умовки: “Їжте здорові, а я вже попоїв дякувати Богу с’єтому” . Отже, за-
прошення до столу в даній ситуації є умовним, гість це вловлює і не
приймає його. Існують інші варіанти ведення розмови в даних обстави-
нах: “Слава Йсу! – сказали входячи. – Навіки Богу слава, – відповів гос-
подар, встаючи від столу. – Час до обіду, – сказала господиня. – З богом
святим, най бог благословить, – відповіда власть громадська. Хвилю па-
нувала мовчанка в хаті. – Просимо сідати, – сказав господар. Власть сіла
92
на лавку...” . Або у Лесі Українки: “Помагайбі! Всі глянули на двері. То
прийшов старшина по Корнія. – Хліб-сіль! – мовив, глянувши, що сіда-
ють. – Просимо, – озвалась крізь сльози Іваниха. – Сідайте та посидьте, –
93
додав Іван. – Нема часу сідати, добрі люди” .
Узвичаєними є запитання про новини, гаразди, почування,здоров’я:
“Доброго вам здоров’ячка, пане начальнику, – відповів старий циган. –
Що тут у вас нового чувати? – запитує війт, бойківським звичаєм не
94
приступаючи відразу просто до речі” . “Привіталися ми, як Бог прика-
зав, а я й питаюся його: – Ну, старий, приятелю, як же ся маєш? Як тобі
поводиться? – Богу дякувати, маюся не зле, і поводиться мі добре, – він
95
так до мене” . “А що у тебе нового, Юдко? – питав Яць. – А що ж би?
96
Все, богу дякувати по-старому” . “Христос воскрес! – Воістину вос-
крес! – Що нового чувати? – А що ж би? От як в селі! Жиємо тай
97
думаємо, як в розкоші на біду зійти” . “Що ж там, Матвію? – спитав О.
Василь ласкаво. – Як здоров’я ваше? – Дякую. От якось чоловік тягне
98
до часу” .

89
Свєнціцький І. Бойківський говір села Бітля // ЗНТШ. – Львів, 1913. – Кн. 2. – Вип.
СХІV. – C.129
90 Франко І. Твори в 2-х т. – К., 1981. – Т. 2. – С. 226
91 Шухевич В. Гуцульщина. – Львів, 1899. – Т. 7. – С. 34.
92 І. Франко. Твори... – К., 1981. – Т. 2. – С. 323.
93 Леся Українка. Зібрання творів у 12-ти томах. – К., 1976. – Т. 7. – С. 106-107.
94 Франко І. Твори в 2-х т. – К., 1981. – Т. 2. – С. 144.
95 Там само. – С. 327.
96 Там само. – С. 266.
97 Маковей О. Твори в 2-х т. – К., 1990. – Т. 2. – С. 336.
98
Там само. – С. 283.
221