Page 250 - Володимир Пахомов
P. 250
лася самостійно і в поєднанні з прикметнико-
вими означеннями шановний, ласкавий, високо-
поважний і т. п., з регулятивом пане, з прі-
звищем. Внутрішня форма слова “добродій”
прозора і не містить ніяких негативних схем
соціального змісту. В “Історичному словнику
українського язика” проф. Є.Тимченка так
тлумачиться його значення: “що діє добро,
доброчинець”. А як звертання-регулятив воно
фіксується у цьому словнику з ХYІІ ст.
На наших очах повернене активне функціо-
нування багатьох викинутих на периферію мов-
ної системи, призабутих, а то й забутих
слів. Так, у сфері неофіційних громадських
структур останнім часом активізувалися звер-
тання шановна громадо, шановне товариство і
навіть панове-товариство, які розділили сфе-
ру використання із звичним і поширеним до
недавнього часу шановні товариші.
Безумовно, що мовні традиції важко лама-
ються, а ще важче відроджуються. Слова мо-
жуть довго зберігати коннотації соціального
плану, але коли в суспільстві відбудеться
переоцінка цінностей, вони струшують з себе
ті коннотації, нерідко нав’язані і поверта-
ються до активного життя у мові.
18.3 Фатичне спілкування українців
– Добридень – – здраствуйте –
– Як справи ? – – спасибі – добре – як у вас ? –
– робота – літо – спека – спрага –
– А настрій ? – – добре – все гаразд... Л. Костенко.
Чи задумуємось ми, чому при зустрічі зі
знайомою людиною після взаємного привітання
розмову починаємо з набору стереотипних, ча-
сто еліптованих запитань про життя, про здо-
ров’я, на які отримуємо лаконічні, стримані
відповіді: “Дякую, гаразд”, “Спасибі, доб-
ре”, “А як у вас?” Що за цим стоїть? Увага?
Увічливість? Цікавість? А як сприймаємо, ко-
ли наш співрозмовник на запитання про здо-
ров’я починає докладно розповідати про свої
численні хвороби? Нам справді цікаво чи нуд-
но? Як належить вести себе в такій ситуації?
217