Page 245 - Володимир Пахомов

нальної самобутності українського народу у
всіх її виявах, у тому числі й комунікатив-
ному; статусом державності української мови,
а звідси – вивченням її не як іноземної.
Адже мовленнєвий етикет є елементом фонових
знань мовців, що виступають основою їх мов-
78
ного спілкування.
Відомо, що без урахування фонових знань
іноземцям навіть граматич-но правильно побу-
дований вислів може виявитись неприйнятним у
даному національному середовищі. Адже, як
зауважив Е.А.Найда, “сказати, що слово має
значення “до побачення”... відносно даремно,
якщо ми не знаємо при яких обставинах це ви-
мовляється: в який період дня і ночі, на
який строк передбачається розлука, з якого
типу людьми, до чи після інших слів прощан-
ня, у поєднанні з якого типу людьми, до чи
після інших слів прощання, у поєднанні з
якими жестами, інтонацією, голосовими даними
79
і т. п.” . Отже, знання національних правил
мовленнєвої поведінки є однією з важливих
умов успішного вивчення мови.
Дослідження мовленнєвого етикету має ви-
хід і у сферу етнопедагогіки. Сьогодні ми
відкрито говоримо про бездуховність, падіння
моралі пев-ної частини нашого суспільства,
визначаємо причини, які призвели до цього. І
хоча моральні норми не зв’язані з етикетною
поведінкою прямо (адже можна дотримуватись
етикету і бути аморальною людиною), однак
спрощення етикету, яке ми спостерігаємо сьо-
годні у нашому суспільстві, свідчить про
знецінення таких універсальних загальнолюд-
ських цінностей як повага до старших, бать-
ків, жінок, поняття честі, гідності, таких
рис характеру, як скромність, толерантність,
доброзичливість, тощо.
І, нарешті, дослідження правил мовленнє-
вої поведінки диктується самою вимогою дета-
льного й наукового опису української мови як
системи, який не може обійтись “без грамати-
чних і лексичних правил, що стосуються наяв-

78 Ахманова О.С. Словарь ленгвистических терминов. – М., 1966. – С.498.
79
Найда Е.А. Анализ значения и составление словарей // Новое в лингвистике. – М.,
1962. – Вып.2. – С.47.
212