Page 25 - Володимир Пахомов
P. 25
невідривну від мислення участь. Отже, мова виконує функцію форму-
вання і формулювання думки, яка може відбуватись одночасно із спіл-
куванням.
Сучасні лінгвістичні праці виділяють окремо репрезентативну (фр.
representation – представництво) функцію мови, інакше інформаційну
або референтну (лат. referens – повідомляючий). Іноді цю функцію по-
дають як три окремі, різні.
У процесі історичного розвитку людство нагромаджує досвід, неухи-
льно збільшує коло своїх знань про об’єктивну дійсність. І весь цей дос-
від, усі ці знання, проходячи через людське мислення, відкладаються в
мові, зберігаються нею. Мова акумулює в собі досвід людських поколінь.
Це – акумулятивна функція мови (від лат. accumullatio – нагромаджен-
ня). Мова є інструментом пізнання навколишнього світу, виконує гносео-
логічну функцію (від лат. gnoseos – пізнання, грец. logos – слово, учен-
ня). Інша функція мови – емоційна (кажуть також емотивна) або вира-
зова (від лат. emoucie – збуджувати, хвилювати). Йдеться про вираження
ставлення мовця до змісту його повідомлення, про відношення суб’єкта
мовлення до об’єкта мовлення, йдеться про почуття, емоції мовця. Емо-
ційна функція притаманна будь-якому висловлюванню, будь-якому текс-
ту, а не лише поетичній мові.
Від емоційної функції слід розрізняти іншу мовну функцію, яку мож-
на визначити як експресивну (лат. expressio – вираження). Тут йдеться
про вираження в тексті не ставлення мовця, а самого мовця. Кожен текст,
несучи в собі інформацію про позамовну дійсність, водночас містить ін-
формацію про автора. У словах
І мене в сім’ї великій
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Не злим тихим словом
Т.Г.Шевченко висловив свою думку-мрію в емо-
ційній високохудожній формі.
Обов’язковим учасником спілкування, крім мовця, є також слухач
(реальний чи уявний), адресат висловленої думки. Вплив мови на слухача
– це ще одна функція. Цю функцію мови називають імпресивною (лат.
impressio – враження) або апелятивною (лат. appellatio – звертання). До
національних мовних засобів, що сприяють виконанню імпресивної функ-
ції належить звертання, наказовий спосіб дієслів, деякі частки тощо.
Таким чином, мова виконує ряд функцій: комунікативну, мисле-
оформлюючу, репрезентативну (інформаційну), акумулятивну, пізна-
вальну або гносеологічну, емоційну, експресивну та імпресивну (апе-
лятивну). Функції ці нерівнозначні – провідною і визначальною для
мови є комунікативна функція. Всі функції мови тісно між собою
пов’язані і всі невід’ємно властиві мові.
24