Page 24 - Володимир Пахомов
P. 24
лення, зростання його абстрактності призвели до занепаду двоїни в дав-
ньоруській мові, а поглиблене усвідомлення причинно-наслідкових зв’яз-
ків – до загального розгалуження видів складнопідрядного речення в
українській мові.
У межах діяльності індивіда вплив мислення на мову проявляється у
створені так званих оказіоналізмів – індивідуально-авторських неологіз-
мів.
Чи існує зворотний вплив мови на мислення ? Немає жодного тексту,
який не можна було б перекласти з однієї мови на іншу. А це доводить,
що мислення носіїв найрізноманітніших мов є принципово однако-
вим, тобто регламентується однаковими законами логіки.
Щоправда, залежно від рівня суспільного розвитку та зовнішніх умов
життя, набір понять, закріплених мовою, включатиме якусь кількість роз-
біжностей, а відображувана дійсність виявиться нетотожною, скажімо,
для араба й ескімоса. Однак ці розбіжності завдяки прекрасній здатності
мов до змін та збагачення при потребі можуть бути усунені. До того ж
завжди є змога передати відсутнє поняття описово.
Мова впливає на мислення. Впливає, і навіть дуже істотно. Проте
вплив цей не стоїть на перешкоді правильному усвідомленню дійсності,
не є диктаторським, фатальним. Доказів впливу мови на мислення іс-
нує багато. Речення Весна прийшла. Пора року весна дійсно настає, над-
ходить. Але в структурі речення вона виступає активним діячем, а це веде
до антропоморфізації (людиноуподібнення). І уявляється прихід якоїсь
чарівної жінки, доброї феї. Так із структури речення народжується міфо-
логія. Ми не твердимо, що вся міфологія народилась із синтаксичних
структур. Однак синтаксичні структури взяли участь у її створенні.
Людське око розрізняє 2 млн. відтінків кольору. Але в поняття ці від-
тінки об’єднуються залежно від наявних у мові слів. Так, звичні для нас
сім кольорів райдуги для німця чи англійця об’єнуються тільки в шість.
При потребі будь-якою мовою можна описати будь-який колір.
Мова є досконалим інструментом адекватного пізнання дійсності, а
не регламентованою формою світобачення. Багатша мова – багатше
мислення. Скільки ви знаєте мов – скільки раз ви людина.
2.5. Функції мови
З’ясовані нами властивості мови дають змогу розібратися в її функ-
ціях.
Мова служить для спілкування між членами суспільства, і це – основ-
на її функція. Функцію цю називають комунікативною (лат. communi-
catio – спілкування).
Щоб спілкуватися, треба не тільки висловити мовними засобами свої
думки, а й сформувати їх. Щоб говорити, треба мати, що сказати. І у фор-
муванні, у самому процесі народження думки мова бере найактивнішу,
23