Page 24 - Володимир Пахомов
P. 24

лення, зростання його абстрактності призвели до занепаду двоїни в дав-
        ньоруській мові, а поглиблене усвідомлення причинно-наслідкових зв’яз-
        ків  –  до  загального  розгалуження  видів  складнопідрядного  речення  в
        українській мові.
            У межах діяльності індивіда вплив мислення на мову проявляється у
        створені так званих оказіоналізмів – індивідуально-авторських неологіз-
        мів.
             Чи існує зворотний вплив мови на мислення ?  Немає жодного тексту,
        який не можна було б перекласти з однієї мови на іншу. А це доводить,
        що  мислення  носіїв  найрізноманітніших  мов  є  принципово  однако-
        вим, тобто регламентується однаковими законами логіки.
             Щоправда, залежно від рівня суспільного розвитку та зовнішніх умов
        життя, набір понять, закріплених мовою, включатиме якусь кількість роз-
        біжностей,  а  відображувана  дійсність  виявиться  нетотожною,  скажімо,
        для араба й ескімоса. Однак ці розбіжності завдяки прекрасній здатності
        мов до змін та збагачення при потребі можуть бути усунені. До того ж
        завжди є змога передати відсутнє поняття описово.
             Мова    впливає  на  мислення.  Впливає,  і  навіть  дуже  істотно.  Проте
        вплив цей не стоїть на перешкоді правильному усвідомленню дійсності,
        не є диктаторським, фатальним. Доказів впливу мови на мислення іс-
        нує багато. Речення Весна прийшла. Пора року весна дійсно настає, над-
        ходить. Але в структурі речення вона виступає активним діячем, а це веде
        до  антропоморфізації  (людиноуподібнення).  І  уявляється  прихід  якоїсь
        чарівної жінки, доброї феї. Так із структури речення народжується міфо-
        логія.  Ми  не  твердимо,  що  вся  міфологія  народилась  із  синтаксичних
        структур. Однак синтаксичні структури взяли участь у її створенні.
             Людське око розрізняє 2 млн. відтінків кольору. Але в поняття ці від-
        тінки об’єднуються залежно від наявних у мові слів. Так, звичні для нас
        сім кольорів райдуги для німця чи англійця об’єнуються тільки в шість.
        При потребі будь-якою мовою можна описати будь-який колір.
             Мова  є  досконалим  інструментом  адекватного  пізнання  дійсності,  а
        не  регламентованою  формою  світобачення.  Багатша  мова  –  багатше
        мислення. Скільки ви знаєте мов – скільки раз ви людина.


                                    2.5. Функції мови

             З’ясовані нами властивості мови дають змогу розібратися в її функ-
        ціях.
             Мова служить для спілкування між членами суспільства, і це – основ-
        на  її  функція. Функцію  цю  називають  комунікативною  (лат.  communi-
        catio – спілкування).
             Щоб спілкуватися, треба не тільки висловити мовними засобами свої
        думки, а й сформувати їх. Щоб говорити, треба мати, що сказати. І у фор-
        муванні,  у  самому  процесі  народження  думки  мова  бере  найактивнішу,

                                              23
   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29