Page 21 - Володимир Пахомов
P. 21

Завдяки сучасним технічним засобам звукова мова може долати будь-
        які відстані (телефон, радіо) і закріплюватись в часі (магнітофонна стріч-
        ка та ін.).
             Нерідко соціологи говорять про конкуренцію книжки і телевізора, але
        письмова й усна форми мови успішно співіснують.
             На базі історично вторинного – письмового – виду мови розвину-
        лась ціла низка спеціальних, уже третинних її видів, які належать  до
        мови, до вербальної форми спілкування.
             Це: 1) азбука Морзе (трансформація букв у комбінації крапок і тире
        для потреб телеграфної передачі); 2) азбука Брайля для сліпих (вислов-
        лювання  записуються  рельєфними  крапками,  які  відтворюють  звичний
        алфавіт  і  сприймаються  на  дотик);  3)  ручна  азбука  для  глухонімих,  у
        якій відповідниками букв є різні конфігурації пальців; 4) морська сигна-
        лізація;  5) різні  види стенографії (швидкий запис усної  мови набором
        різних  скорочень  та  умовних  позначень);  6)  найрізноманітніші  форми
        тайнопису, аж до секретних розвідницьких шифрів.
             Невербальні засоби спілкування можна розділити на три групи.
             По-перше, це міміка і жести. Міміка (зміна виразу обличчя, рух ли-
        цевих м’язів) та жести (рухи тілом, переважно руками) виражають певний
        зміст, почуття і можуть супроводжувати звукове мовлення або виступати
        самостійно. Можна укласти досить великий словник жестів, куди можуть
        увійти, наприклад, знизування плечима, що виражає сумнів або незнання,
        ствердне чи заперечне похитування голови і т.д. Спроби укладання таких
        словників  жестів  уже  існують.  Мімічні  “висловлювання”  можуть  бути
        “багатозначними” залежно від ситуації (мімічний рух відмови, підморгу-
        вання). Це невербальний засіб спілкування, набагато давніший за мову.
             Вивчення міміки та жестів як засобу спілкування іноді познача-
        ється терміном паралінгвістика.
             По-друге, різні  сигнали або системи  сигналів  технічної  природи.
        Прикладом цього виду засобів спілкування є світлофор, дорожні, залізни-
        чні знаки, наукова символіка – математична (з підтипами: арифметична,
        алгебраїчна,  геометрична  тощо),  хімічна,  особлива система  знаків  мате-
        матичної логіки. Усі ці засоби спілкування можуть одержати мовне роз-
        шифрування.
             По-третє, певні види мистецтва, хоч кожен з них є, безперечно, ко-
        мунікативним засобом спілкування. Бо мистецтво – це специфічна форма
        суспільної  свідомості, що відбиває дійсність у художніх образах. З  усіх
        видів мистецтва винятково вербальну форму має тільки література. Інші
        поєднують невербальні і вербальні форми (театр, кіно, опера). Не викорис-
        товують мову живопис, графіка, скульптура, музика, балет. Тут мовними
        елементами є лише назви творів.
             Як засоби спілкування, всі засоби, види мистецтва поступаються
        мові. Величезна перевага мови – у її всеосяжності, придатності для пере-
        дачі найрізноманітнішої інформації.


                                              20
   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26