Page 22 - Володимир Пахомов

2.4. Мова і мислення

Мова така ж давня, як свідомість. Завдяки мові свідомість (а отже, і
мислення) однієї людини стає доступною для інших людей. Обмін дум-
ками між членами суспільства є вирішальною умовою у формуванні сві-
домості окремої людини. Мова є практична свідомість.
Свідомість – процес відображення дійсності мозком людини, який
охоплює всі форми психічної діяльності й зумовлює цілеспрямовану ді-
6
яльність людини .
Свідомість є ширшим поняттям, ніж поняття мислення – відобра-
ження об’єктивної дійсності людиною в уявленнях, поняттях, судженнях,
умовиводах.
Мислення – вища форма відображення дійсності в психіці людини,
7
ідеальна діяльність, результатом якої є об’єктивна істина . Свідомість
з’являється одночасно з мовою, а компонент свідомості – мислення,
як вважають деякі вчені, зародилося в елементарній формі (допонят-
тєве мислення) до виникнення мови.
Мова виникла з постійної необхідності спілкуватися з іншими
людьми. Така необхідність з’являється (в колективній праці), коли у лю-
дей є що сказати одне одному, тобто є якісь думки. Це означає, що люди
стали говорити одне з одним, володіючи вже порівняно розвиненим мис-
ленням.
Людство прийшло до мови як необхідної умови подальшого роз-
витку. Дитина у своєму формуванні, становленні так само дуже швидко
приходить – з допомогою дорослих – до елементів мислення, а відтак і
мови як наймогутнішого засобу пізнання світу.
Українське мовознавство стоїть на позиціях єдності мови і мис-
лення. Це означає:
1. Мова і мислення – різні явища, які не можна ототожнюва-
ти. Якщо мова є засобом спілкування, то мислення – це активний
процес відображення об’єк-тивної дійсності.
2. Мова і мислення існують у нерозривному зв’язку, їх не мо-
жна відривати одне від одного.
3. Мова є знаряддям, інструментом мислення. Це означає не
тільки те, що мова дає змогу передати результати мислення іншим
людям, а й те, що мова бере участь у формуванні думки.
Мова і мислення становлять діалектичну єдність.
Змістовний бік мови накладається на поняття мислення або ширше –
свідомості. Не існує слів, речень, які б не виражали якихось елементів
мислення і, ширше, взагалі психічної діяльності людини.
Звучання, відірване від мислення, перестає бути мовою.

6
Словник української мови: В 11 т. – К.: Наукова думка, 1978. – Т. 9. – С. 77.
7 Українська радянська енциклопедія: В 12 т. – К.: УРЕ ім. М.Бажана, 1981. – Т. 6. –
С. 509.
21