Page 23 - Володимир Пахомов
P. 23

Варто повторити, що мова, окрім думки, виражає й інші прояви пси-
        хічної діяльності  людини, зокрема, почуття (емоції) та волю (волевияв-
        лення). Обслуговуючи й ці аспекти психічної діяльності, мова виробила
        для цього спеціальні засоби. Вигуки, емоційні слова, ряд синтаксичних та
        інтонаційних засобів розраховані на передачу найрізноманітніших почут-
        тів; наказовий та умовний способи дієслів, велика група модальних слів
        та конструкцій сприяють волевиявленню. І все це в сукупності стосується
        мислення і робить людську свідомість у всій її розмаїтості існуючою і для
        інших людей.
             Але якщо всякий мовний зміст є змістом мисленнєвим, то це не озна-
        чає, що й, навпаки, всяке мислення реалізується виключно мовними засо-
        бами.
             Крім вербального (словесного) мислення існує також невербальне.
        Зрозуміло, що невербальним було мислення людини до виникнення мови.
        Зачатки невербального мислення встановлені також у вищих тварин.
             Мислення  композиторів,  художників,  скульпторів  у  процесі  їхньої
        творчості (мислення образами), а також мислення математиків, конструк-
        торів, шахістів (мислення формулами, схемами) не завжди виражаються в
        словесній формі. Відомий іспанський художник-сюрреаліст С.Далі заяв-
        ляв, що художник мислить малюнками. Існують й інші аргументи щодо
        можливості невербального мислення.
             Однак не слід думати, що мовне й немовне мислення існують ізо-
        льовано. Навпаки ці дві форми зливаються в єдиний процес відображен-
        ня дійсності людиною. І в цьому процесі, як правило, панує мовне, слове-
        сне мислення. Невербальне мислення існує на фоні й на ґрунті верба-
        льного мислення.
             У будь-якому спілкуванні, в тім числі й невербальному, виражається
        думка, мислення людини. Отже, не існує таких засобів людського спілку-
        вання, які не були б пов’язані з мисленням. Мислення залишається мис-
        ленням і в своїй невербальній формі.
             Вчені встановили функціональну асиметрію півкуль головного мозку
        людини. Ліва півкуля відає логічним мисленням – мисленням ученого, а
        права “спеціалізується” на образному мисленні – мисленні митця. Мовою
        при цьому керують обидві півкулі, але господарює ліва. Саме в ній, зок-
        рема, знаходяться так звані центри Верніке (слуховий аналізатор, що ві-
        дає сприйняттям мови) та Брока (моторний центр мови, що відає її тво-
        ренням). Тому можна зробити висновок, що вербальне мислення перед-
        усім концентрується в лівій півкулі, а невербальне – в правій. Проте зро-
        зуміло, що образне вербальне мислення теж спирається передусім на пра-
        ву півкулю головного мозку. При цьому розумова діяльність, уся психіч-
        на діяльність взагалі здійснюється обома півкулями головного мозку в їх
        щільному зв’язку.
             Вплив мислення на мову є очевидним. Відбиваючи вплив розвитку
        суспільства, розвиток мислення, в свою чергу, відбиваються на мові, бу-
        дучи одним з найістотніших чинників мовних змін. Саме розвиток мис-
                                              22
   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28