Page 244 - Володимир Пахомов
P. 244

в своїй бесіді розличні приговірки, в котрих
        явно  оказується  єго  добре,  зичливе  серце,
        єго  обичай,  єго  чемність,  людськість,  ба,
        чим  більше  таких  приговірок  в  якім  язиці,
        тим сильніший і обичайніший є тот нарід, ко-
        му принадлежат, а хоть і не є, так певно був
                      75
        колись”.
             Власне  праця  Якова  Головацького  започат-
        кувала  етнографічні  дослідження  культури  в
        мовленні  українців.  У  ній  містяться  цінні
        міркування  про  визначальні  етнопсихологічні
        особливості  етикетних  висловів  українського
        народу  (доброта,  сердечність,  простота,  щи-
        рість,                               ніжність                                і
                    76
        т.  п.) ,  про  генетичний  зв’язок  ритуалізо-
        ваних формул із дохристиян-ськими уявленнями
        і  віруваннями  наших  предків,  їх  язичницькою
        обрядністю.  Дослідник  наводить  типові  вира-
        зи, які репрезентують комунікативну поведін-
        ку “русинів” у конкретних етикетних ситуаці-
        ях:  привітання,  прощання  і  відповіді  на  них
        у  різних  соціальних  і  ситуативних  умовах,
        різнотипні звертання, побажання, вислови фа-
        тичного спілкування (запитання про здоров’я,
        сім’ю, новини, запросини до столу тощо).
             Пізніше  мовна  поведінка  українців  різних
        етнографічних територій неодноразово привер-
        тала  увагу  як  етнографів,  так  і  лінгвіс-
              77
        тів , однак всестороннє й системне вивчення
        її ще попереду і вимагає  об’єднання зусиль
        лінгвістів  й  етнолінгвістів,  соціологів  і
        етнопсихологів,  етнографів  і  культурологів.
        Необхідність  комплексного  дослідження  даної
        проблеми  в  наш  час  посилюється  різними  чин-
        никами:  загостренням  уваги  до  питань  націо-

        75   Там само. – С. 256.
        76   Саме ці риси неодноразово впадали у вічі іноземним мандрівникам. Так, голлан-
          дець У. Бердель, подорожуючи по Україні й Польщі в 60-х роках ХVІІ ст. записав
          у  щоденнику:  “Найбільше  ласкавості  в  словах  і  жестах  знайдеш  на  Русі,
          спеціально у жінок, до чого спричиняється також русинська мова, вимова якої не
          така тверда, як польська”
        77   Див: Сумцов Н.О. Культурные переживания. – К., 1890; Шухевич В. Гуцульщина.
          – Львів, 1899; Свєнцінський І.С. Бойківський говір г. Вітля // Записи Наукового
          товариства ім. Шевченка. – Львів, 1913. – Т.114. – Кн.2; Луканенко Н.Т. Народні
          формули вітання і побажань // Структурні рівні мови і методи їх дослідження. –
          К., 1972; Литовченко В.М. Синтаксично нечленовані структури мовного етикету //
          Укр. мовознавство. – К., 1964. – Вип.12.
                                              211
   239   240   241   242   243   244   245   246   247   248   249