Page 18 - Володимир Пахомов

РОЗДІЛ 2

МОВА І МОВЛЕННЯ

В ЖИТТІ ЛЮДИНИ

2.1. Людська мова і мови світу
Мов на світі багато. Різні автори називають різні цифри – від 2996 до
5651.
Але ці цифри недостовірні, бо не завжди можна чітко розмежувати
мови і діалекти. Лише на острові Нова Гвінея виділяють від 300 до 1000
окремих мов (тут спостерігається найвища концентрація мов у світі).
Можна обережно сказати, що мов на земній кулі близько 5 тисяч.
Науці відомо і багато мертвих мов. Одні з них, такі як латинська, збе-
реглись у текстах і добре вивчені, інші – зникли зовсім. Ми зі школи
пам’ятаємо, що “Еней був парубком моторним” і розмовляв троянською
мовою. Але що то була за троянська мова, вчені не знають. Греки зруйну-
вали Трою вщент.
Усі мови – різні, мають свою специфіку. Але всі вони є найважли-
вішими засобами спілкування відповідних народів, усі є мовами людей,
всі відображають один і той же реальний світ. Всі вони, крім специфічних
рис, мають також спільні ознаки. Ці спільні риси не є ознаками білорусь-
кої, української, іспанської чи арабської мови – вони є ознаками людської
мови взагалі. Такими ознаками є звуковий характер мови, її членороз-
дільність, існування в мові морфем, слів, речень, власних і загальних
назв, частин мови.
Спільні ознаки, властиві мовам, називаються мовними універсалія-
ми (від лат. universalis – загальний). Універсалії, притаманні кожній мові
світу, належать до абсолютних; ті ж, що наявні в багатьох, однак не в
усіх мовах, називаються статичними. Справжніми, дійсними універса-
ліями є тільки абсолютні. Найбільше їх число (понад сотня) стосується
фонетичного рівня мови.

2.2. Мова як суспільне явище
Мова – певне явище.
Всі явища діляться на дві групи – природні й суспільні.
Ряд мовознавців XIX ст. відносили мову до природних явищ. Зокрема,
німецький лінгвіст Август Шлейхер розумів мову як своєрідний організм,
що народжується, живе за своїми біологічними законами, розвивається,
старіє, і, нарешті, помирає.

17